Економіка проти Третьої світової. Чи зможуть санкції стримати Китай?
20 квітня цього року тайванський канал CTS повідомив про воєнне вторгнення Китаю. "Новий Тайбей уразили комуністичні ракети, порт Тайбея (столиця Тайваню) вибухнув, об'єкти та кораблі пошкоджені", – сповіщав телеканал. За кілька годин виявилося, що це була "навчальна" новина, яка потрапила в ефір випадково.
Чи можливо це взагалі, чи може Китай створити ще один фронт? Економіка каже, що ні. Пояснюємо:
1. Контроль над Тайванем є важливою стратегічною метою для Піднебесної. Комуністична партія прагне ідеологічного об’єднання Китаю, контролю над тайванськими портами та високотехнологічною промисловістю. Найбільше Пекін хоче отримати контроль над підприємствами компанії TCMS – світового лідера з виробництва напівпровідників.
2. На відміну від Росії, економіка Китаю більша і при цьому сильно інтегрована зі світовою. Товарообіг КНР зі США та ЄС перевищує 1,3 трлн дол. Китайські компанії постачають на Захід усі можливі товари: від взуття до автомобілів. Тобто, технологічний розвиток та збереження мільйонів робочих місць у Китаї залежать від стабільного експорту.
3. Експорт Китаю – це товари з високою доданою вартістю, виробництво яких часто залежить від імпортних компонентів. Дозволити втратити їх через санкції Піднебесна не може. Наприклад, китайський напівпровідниковий гігант SMIC для виробництва чипів використовує американські ПЗ та обладнання.
4. У КНР зареєстровано понад мільйон іноземних компаній, на які припадають 50% китайської зовнішньої торгівлі і 20% доходів бюджету. Їхній вихід може завдати суттєвої шкоди.
5. Китайська влада стурбована загрозою замороження активів у західних країнах. Офіційно Пекін тримає в паперах американського держказначейства понад 1 трлн дол. Реальна кількість китайських активів у США більша.
Однак Пекін може відповісти контрсанкціями. Наприклад, припинити для "недружніх країн" виплату за зовнішніми боргами, яких у Китаю 2,7 трлн дол, або заморозити частину з 1,2 трлн дол в акціях місцевих компаній, які належать іноземцям.
6. Країна є одним з найбільших світових імпортерів нафти, газу та продовольства, що робить її більш вразливою в питанні енергетичної та продовольчої безпеки.
7. Зараз КНР переживає боргову кризу, яка виникла через видачу великої кількості неякісних кредитів та роздутого сектору тіньового банкінгу. Загальний борг країни перевищує 35 трлн дол або 265% від ВВП. Обслуговувати такі борги економіка може лише за умови зростання й оздоровлення фінансового сектору.
8. Складна економічна ситуація, залежність від зв’язків із західними країнами та солідарність останніх робить розв’язання конфлікту навколо Тайваню невигідною історією для Китаю. Щонайменше в найближчі пʼять-сім років.
Детальніше в статті.