НБУ увімкнув на повну "друкарський верстат": які це матиме наслідки

Україна отримала чимало обіцянок від міжнародних партнерів про фінансову підтримку, але фактичні надходження допомоги поки що незначні. За таких обставин рятівним колом для країни став Національний банк, який "друкує" гривню для потреб держави.

9 червня НБУ лише за один день надрукував для бюджету 70 млрд грн, а від початку широкомасштабного вторгнення регулятор перерахував Мінфіну вже 190 млрд грн. А що ж з гривнею?

1. Кожного місяця війни державі не вистачає близько 5 млрд дол. Наразі уряду вдається перекривати цей дефіцит з трьох джерел: зовнішнє фінансування, продаж військових облігацій на відкритих аукціонах та продаж облігацій Національному банку, або простіше кажучи – друк грошей.

2. Найбільш безболісним способом перекрити дірку у бюджеті було б залучення фінансування від зовнішніх партнерів. Проте за перші чотири місяці повномасштабної війни реальних надходжень від партнерів для фінансування потреб українського бюджету набагато менше, ніж обіцянок.

3. По факту Україна отримала від партнерів близько 150 млрд грн, більша частина з яких надійшла у березні. У квітні-травні обсяги допомоги скоротилися.

У наступні місяці Мінфін очікує отримати від партнерів більше підтримки. Зокрема, за підсумками червня одразу 4,8 млрд дол, а у липні – 4 млрд дол. Загалом до кінця року обсяг міжнародної підтримки має становити 20 млрд дол.

4. Випуск ОВДП не дуже допомагає. Чи не єдина категорія інвесторів у державний борг, яка збільшила обсяги ОВДП у своїй власності – це фізичні особи. Але зростання обсягів купівлі громадянами військових облігації на 3,67 млрд грн не сильно рятує бюджет, дефіцит якого вимірюється сотнями мільярдів гривень.

5. Доля державних фінансів та економіки України в цілому залежить від поступливості Мінфіну у підвищенні ставок за облігаціями. Міністерство фінансів не бажає підвищувати ставки за облігаціями. "Інвестиції у військові облігації – це набої української економіки та допомога нашим захисникам", – не втомлюються наголошувати в уряді, зазначаючи, що інвестиції в облігації – це ледь не благодійність і аж ніяк не спосіб збереження заощаджень чи примноження капіталу. Уряд не готовий суттєво збільшувати видатки на обслуговування боргу, тому старається якнайдовше утримуватися від зміни вартості військових облігацій.

Нацбанк не приховує розчарування непоступливістю Мінфіну, однак сподівається, що рано чи пізно уряд все ж підвищить ставки за облігаціями.

Зрештою, повернення гіперінфляції в Україну не вигідне нікому, і уряду зокрема. Детальніше в статті.