Емісія грошей – не вихід. Далі так не можна. Голова Нацбанку закликає уряд одуматися

🪖💵 Монетизація бюджетного дефіциту не дасть економіці довго залишатися стійкою. Слід шукати інші способи для мінімізації негативних наслідків війни. Наголошує Кирило Шевченко в колонці на ЕП.

Головне з матеріалу голови Нацбанку наводимо нижче:

1. Попри поступову адаптацію економіки до роботи у воєнний час, потреба в емісійному фінансуванні хронічно збільшується: 20 млрд грн у березні перетворилися на 50 млрд грн окремо у квітні і травні, а за червень здійснено монетизацію вже на 105 млрд грн.

2. Емісія НБУ не створює ресурсів в економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. Його де-факто сплачують власники й отримувачі гривневих доходів, які зменшуються в реальному вимірі (пенсіонери, отримувачі фіксованих зарплат). Це впливає на рівень бідності.

3. Висока інфляція має потенціал достатньо швидко знецінити доходи та заощадження широких верств українців. Короткострокові вигоди отримують власники реальних активів, валюти, інших цінностей, експортери товарів та послуг. Тимчасове полегшення може відчути й державний бюджет. Однак у підсумку програють усі, бо економіка без надійної грошової одиниці не має шансів на зростання чи відновлення.

4. У лютому-травні НБУ був змушений "стерилізуватиˮ валютними інтервенціями близько 70% "емісійнихˮ вливань. Водночас, якщо у квітні співвідношення інтервенцій до емісії було 2:3, то в травні – уже 1:1. Тобто скільки Національний банк "надрукував" гривні, стільки ж і продав іноземної валюти в гривневому еквіваленті.

5. На кожному новому витку "друку грошей" лише підсилюється доларизація економіки та виведення заощаджень з фінансової системи. Що довше зберігатиметься така тенденція, то більшим буде тиск на курс та міжнародні резерви, поступово втрачатиметься довіра до уряду, гривні та Національного банку. Що більшими будуть масштаби поширення негативних очікувань, то швидшими темпами зростатимуть ціни.

6. Масштабне фінансування державного сектору з боку Національного банку може значно подовжити або навіть стати на заваді приєднання України до Європейського Союзу.

7. Які є варіанти? Перший варіант найпростіший, але в перспективі – кризовий: залишити все, як є. Продовжувати дедалі більше покладатися на емісію Національним банком для фінансування дефіциту бюджету.

Другий варіант вольовий, але дієвий. Економіка має обмежений ресурс. За наявності політичної волі реалістичним є керовано перерозподілити його на пріоритетні потреби.

З одного боку, є потреба в зменшенні видатків шляхом проведення секвестру бюджету, скорочення некритичних видатків, що частково уряд уже робить. З іншого боку, треба збільшувати доходи. Як саме, детальніше в колонці.