Білорусь летить в прірву, але у Олександра Лукашенка "все добре".

Лукашенку гра з Путіним у війну дорого коштуватиме. Вірніше – білорусам. Білорусь за два роки втратила все, що будувала 10 років. ЕП пояснила в окремій статті, що відбувається з економікою агресора №2.

Традиційно тут збираємо головне. Хто хоче детальніше, тисніть на посилання.

1. Якщо загалом, то Білорусь залежна від співпраці із Заходом. Економіка країни зростала завдяки глобалізованій IT-галузі та широкому європейському ринку.

А співучасть у воєнній авантюрі Путіна та придушення мирних протестів помножили на нуль економічний розвиток попередніх років і позбавили білоруські підприємства ринків збуту.

2. У багатьох українців Білорусь асоціювалася з успішною економікою радянського типу: розвинутою промисловістю, якісними згущеним молоком та косметикою.

Навіть зарплати в доларовому еквіваленті в північного сусіда вищі, ніж в Україні. Також ВВП в розрахунку на душу населення в Білорусі істотно вищий. Але показники Білорусі лише на перший погляд виглядають дуже переконливими.

3. Драйверами білоруської економіки є нафтопереробка та виробництво добрив. Успіх цих галузей став можливим завдяки Росії, яка постачає в Білорусь дешеву нафту (на експорт російської нафти в країну не поширюються експортні мита) та газ (найбільший компонент у собівартості добрив).

Вироблена продукція йде на експорт. Хоча Росія є найбільшим торговельним партнером Білорусі, значні обсяги своїх товарів, передусім нафтопродуктів та добрив, країна постачала до країн ЄС. До 24 лютого Україна була другим найбільшим напрямком для білоруського експорту.

В Україну щороку ввозилося білоруських товарів на 3,9 млрд дол, що становило 13% від усіх продаж на зовнішні ринки. На всі країни ЄС припадало 16% білоруського експорту або 4,7 млрд дол в абсолютних цифрах.

4. Втрата цих ринків може мати фатальні наслідки для Мінська, що загрожує зростанням боргового навантаження та посиленням залежності від Росії.

Більшість компаній у Білорусі – державні, тому їх борги падають на плечі всіх громадян країни. Обсяг боргів у травні 2022 року досяг 38 млрд дол.

5. Чому начебто успішна білоруська промисловість насправді збиткова? Є кілька причин, головна з яких – політична.

Білоруський уряд штучно підтримує держкомпанії, аби уникати скорочень працівників і вдавати стабільність. Своїх ресурсів для цього недостатньо, тому доводиться звертатися до Росії.

Саме Москва є найбільшим кредитором Білорусі. 8,3 млрд дол з 18,6 млрд дол зовнішнього боргу республіки – гроші, які Кремль дав напряму.

6. Завдяки вигідним митним умовам Білорусь отримувала російську нафту із знижкою 10-20% від ринкової ціни. Це дозволяло місцевим НПЗ підкорювати ринки ЄС і залучати інвестиції. У 2019 році Білорусь продала нафтопродуктів на 6,26 млрд дол, що становило 15% від загального експорту товарів та послуг.

Після придушення режимом Лукашенка мирних протестів Євросоюз заборонив купувати білоруські нафтопродукти. Більшу їх частину переорієнтували на український ринок, але постачання нафтопродуктів в Україну також припинилося. Навесні білоруські НПЗ довелося зупиняти, бо не було покупців їх продукції.

Склади підприємств заповнені, а логістичні можливості для експорту відсутні. Внутрішній білоруський ринок надто малий для споживання великої кількості пального, а знайти заміну для ринків Євросоюзу та України майже неможливо.

7. Завдяки дешевому російському газу білоруські виробники агрохімії мають значну конкурентну перевагу перед європейцями. Частка блакитного палива у собівартості азотних добрив становить 70-80%. Білорусь виробляє 15% світового обсягу калійних добрив. У 2019 році на продажі агрохімії країна заробила 3,26 млрд дол або 7,7% від усього експорту.

Ще до початку великої війни Євросоюз заборонив імпорт білоруських добрив та перекрив країні виходи на світовий ринок. Латвія заборонила користуватися своїми портами, через які проходило 90% експорту білоруських калійних солей.

8. До всього ще і IT-підприємства тікають від Лукашенка. Білорусь залишили гіганти ІТ-індустрії, серед яких – Wargaming, EPAM, iTechArt.