75% скла в Україні – з Росії та Білорусі. Чому ж в Україні досі немає склозаводів?

Для відбудови країни потрібні тисячі тонн скла. В Україні його не виготовляють, а до війни імпортували переважно з ворожих країн. Як влаштована галузь та як працює все зараз, ЕП пояснює в окремій статті.

1. В Україні працюють десятки склозаводів, але вони виготовляють переважно склотару. Для сучасних вікон їх матеріал не підходить. Склопакети потребують високоякісного термополірованого скла, яке виготовляють методом лиття у ванні з розплавленим чавуном. Воно ідеально рівне, міцне і прозоре.

2. Усе скло, з якого в Україні виготовляють металопластикові вікна, завозять з-за кордону. За даними Державної митної служби, у 2021 році Україна імпортувала майже 340 тис тонн термополірованого скла на понад 4 млрд грн, або 150 млн дол.

Понад 70% скла завозилися з країн-агресорів. На Росію припадало близько 150 тис тонн, на Білорусь – близько 100 тис тонн. Решту матеріалу в Україну ввозили з Польщі, Туреччини, Болгарії та низки інших країн.

3. Разом з тим дефіциту скла в країні зараз немає, через значне зниження попиту. Для заміни вибитих вікон зараз вистачає складських запасів. Крім того, поки триває гаряча фаза війни, багато людей не поспішають ставити нові вікна.

4. Зате в Україні достатньо виробників вікон. За даними профільної асоціації, у квітні відновили виробництво понад 80% заводів. До 10% потужностей розташовані на окупованих територіях, ще стільки ж – у зоні активних бойових дій.

5. Українські заводи виготовляють майже всі компоненти для виробництва вікон, окрім скла.

6. Тимчасом РФ та РБ були не лише провідними експортерами скла в Україну, а й найбільшими імпортерами кварцового піску – сировини для виробництва скла.

7. Зведення заводу з виробництва такого скла коштує понад 80 млн дол. У 2019 році заговорили про будівництво сучасного склозаводу в Бородянці на Київщині потужністю 600 тонн скла на добу або понад 200 тис тонн на рік. Інвестори збиралися вкласти в проєкт 300 млн дол. Це покрило б дві третини потреб внутрішнього ринку і зменшило б вартість скла завдяки простішій логістиці. Однак будівництво заводу не почалося.

У Росії та Білорусі склозаводами володіють великі європейські, американські та японські компанії. Деякі з них після 24 лютого згорнули бізнес у Росії.