Викотили велике дослідження про цінності та рівень щастя українців. Ті, хто кричать що до Майдану було краще – мусять стулити пельку
Попри окупацію Криму, війну на Донбасі та пандемію коронавірусу, за останні дев’ять років українці стали щасливішими й толерантнішими, а ще почуваються більш захищеними.
Дослідження фахове, здійснюється по всьому світу, охоплює майже 95% населення світу. Черга дійшла і до України. Попереднє ідентичне дослідження тут проводили ще у 2011, тому наводимо всі цифри у порівнянні з піковим роком правління Януковича, 2011-м.
Порівняно з 2011 роком, більше українців стверджують, що почуваються щасливішими — 78,3% порівняно з 68%. Більше людей вважають себе здоровими (45,4%, було 37%) і не лишалися без необхідних ліків і медичної допомоги (62,5%, було 53%). Майже вполовину зросла частка українців, які за останній рік не харчувалися погано (71,7%, було 52%).
Менше українців почуваються незадоволеними фінансовим становищем (38,9%, було 48%); менше українців вважають свій рівень доходу низьким (45,1%, було 55%), а трохи більше говорять про свій дохід як середній (37%, було 33%).
Також зросла частка українців, які за останній рік не відчували себе в небезпеці у власному домі чи квартирі (73,8%, було 69%) і які не помічали розпиття алкоголю на вулиці (раніше помічали 51,2%, тепер — 39,2%). А от продаж наркотиків на вулиці стали помічати частіше (було 9,9%, стало 13,4%).
Бога важливим у своєму житті нині вважають менше українців (56,3%, було 64%); менше українців моляться кілька разів на тиждень або частіше (38,5%, було 42,2%) і вважають, що в дітях треба виховувати релігійність (14,9%, було 22%).
Водночас, як показує опитування, українці стали толерантніше ставитися до питання абортів (21% вважають їх виправданими, було 15,1%), людей із ВІЛ (поруч з ними не хотіли б жити 36,4%, було 52%) і гомосексуалів (поруч з ними не хотіли б жити 44,8%, було 62%).
Негативні зміни: менше українців погоджуються, що в дітях потрібно виховувати незалежність (нині 35%, у 2011-му було 43%). А більше українців підтримують стереотипи, що університетська освіта важливіша для хлопчика, ніж для дівчинки (24,5%, було 18%) і що більший дохід жінки порівняно з чоловіком, «як правило, викликає проблеми» (30,9%, було 20%).