Чому Київ охуєнний

1. Вода – річки, канали, озера. Набережні на різних Русанівках, Оболонях – мммм.

2. Парки – вони великі, комфортні, їх значно більше ніж у Львові. Трохи канєшно руйнуються і подекуди паркани (для незаконнох забудов) зустрічаються але вони все одно охуєнні. За 10 хв від метушні часто можна знайти природу, яка взагалі не буде нагадувати, що ти в місті.

3. Православні храми, давня історична архітектура. Є відчуття, що це саме українська історія, що до неї можна доторкнутися, відчути.

4. Метро – кайф, просто кайф. Шкода що не всюди можна доїхати. Електронний квиток – це теж охуєнно.

5. Якщо в тебе є авто – ти доволі швидко доїдеш куди треба. Величезні магістральні вулиці, місто для автомобілістів, заторів сильно менше, ніж у Львові.

6. Беззаборні двори – від точки А бо точки Б можна йти не по вулиці, а через двори (у Львові це практично неможливо).

7. Охуєнні двори хрущовок та інших совєцьких будинків – там дуже багато дерев, зелені й мало машин. Кльово вигулювати песька. Шкода тільки що місто не навчилось в реновацію бедівель і будівлі почасти виглядають гидко.

8. Є відчуття, що ти надлюдина порівняно з досі російськомовними 😃

9. Ти у вирі подій: постійно несеться двіж, літають автівки, відбувається якесь життя.

10. Те, що на місто поклали хуй дає свободу: немає відчуття, що ти повинен дотримуватись рамок, просто живеш, кайфуєш. Навіть якщо смітинку викинеш – не відчуєш себе найгіршою марззю, бо поруч її вже все одно хтось викинув (не викидайте сміття на вулиці, це пизда).

11. У Львові люди за замовчуванням ґречні і трошки більш зверхні та закриті. У Києві ізі завести милий смолток взагалі з будь-ким, хоча часто люди спершу виглядають злими.

Ну й останнє: мені не хотілось повертатись до Львова. Охуєнність Києва перевершила його потворність. Але цейво, його треба вміти налаштувати під себе.