Ладно, нате вірша

Всмоктала мене безодня землі твердої по пояс
Ні рухнутись, ні звихнутись.
Я перестану, спочатку лиш трохи побоюсь
У себе з головою занурюватись

Гадаєш, дієслівна рима - недомустимо?
Припустимо, допустимо.
Гадаєш, у слові гадаєш - гадання сповито
Ну ти гаде і даєш
Моє допустимо - твоя межа.
Я страждав скований землею
Я поза земних меж лежав.
Мої очі мили моря
Ліве біле, праве чорне
Червоне сушило душу
Хто щасливий тут?
Лине горе в моє мушу
Моє горе все бачило
Помпеї мій скромний учень
Не визначив: я лох чи лох
Людський досвід - кіммерієць
Моя, навіть хибна думка - кінь
Моя міра - це все крім міри
Камінь, той хто без гріха кинь
Поки не закидав сам себе
Бо я син, я єсмь безгрішний
Я обожнюю небесами
Мій хуй більший, грішнику, за твій
Щодень - самоґвалтування
Щодень - самовдосконалення