Справа в тому, що ми канєшно можемо закривати очі на росіян, але вони існують, і будуть існувати далі. Я собі намагаюсь дати відповідь: якого росіянина в якомусь із варіантів майбутнього я б не зневажав, і з яким міг би говорити

Маю кілька не до кінця сформульованих критеріїв:
1. Воює за Україну через розуміння вини своєї держави (а не тому що в нього там пиздець, а він приїхав тут будвати кар’єру абощо).
2. Виїхав з росії, зокрема, щоб не платити податки, абсолютно однозначно розуміє вину росії, беззаперечно вважає Крим українським.
3. Залишився в росії, але навіть усвідомлюючи загрозу – не мовчав і закономірно потрапив до в’язниці, вважає Крим Українським.
4. Не поділяє імперських наративів та протистоїть їм. Коли говорить про російський напад на Україну – від усвідомлення глибини горя, яке його держава принесла українцям, в нього виступають сльози.
5. Оце все + вивчив українську мову, щоб міг зі мною говорити.