До речі, ви знали що окремі фізичні корпуси Могилянки неймовірно уйобські?

Був у 4му корпусі, ходив біля 3го, заходив у 7й.

Найбільш парадоксальна ситуація в 4-му.

Перший поверх віддали відділу по роботі зі студентами — виглядає як шляпа.

Другий — політологи, соціологи: папірчики з текстом ефекту 3Д друку залишились у 2006-му, а не на дверях кафедр, я так думав.

Третій поверх — юристи не настільки все хуйово, але не вражає зовсім. Зовсім. Затаскані аудиторії, на кожній другій — табличка про те що до ремонту долучились якісь благодійники.

А далі йде 4й поверх — це песня. І ти це починаєш розуміти ще в процесі підйому по сходах бо кожна сходинка там гарно пофарбована і підписана «бізнес скул». Та, там Могилянська бізнесшкола. Найдорожча, чи одна з найдорожчих в Україні. Там на рецепції тобі посміхаються, зустрічають ледь не з обіймами, поруч тіпи в хайпових шмотках обкашлюють вапросіки по тєлєфончику (мені трапився російськомовний). Ну, тут інтерʼєрний антураж як у центрі Шептицького в УКУ.

Порівнюю Могилянку з ЛНУ. УКУ тут не згадуєм.

При цьому навчальний процес в Могилянці крутий, по якості можна порівнювати з УКУ (як на мене найкращі в цьому сенсі в Україні).