Спортсмени, політики, бізнесмени, посадовці – от вам якась напівгнида пропонує написати (за вас, для вас) дисертацію, в яку ви навіть не заглянете, а ви як напівгнида погоджуєтесь

А нахуя? Ви ж поняття зеленого про мету, цілі дослідження не маєте. Воно вам не потрібно.

Ну то нахуя ви туди лізете? Нахуя ви розмиваєте і формально стаєте на один рівень з людьми, які цьому приділяють життя. Ідейно. Задля розвитку людства, пізнання, вдосконалення світу. Іноді за 2 копійки.

Усик і право, гооосподи.

Залужний, Буданов також під час війни пишуть дисертації. Ну нахуя? Щоб мати звання, копійчану надбавку до зарплати на держслужбі? Можливість вийобуватись перед такими ж? Нахуя? Я не розумію. І таких тисячі. Це у вас вважається модним? Але насправді це пизда як ганебно. Якась же принциповість повинна бути.