Несіть нового, ваш лібералчик порвався

«Не кожна думка важлива, не кожен голос вартує уваги», – дуже небезпечні слова для початку-середини 20 століття. Бо тоді думки, які висловлювались, а голоси які лунали – це здебільшого були не пусті голоси і думки. Для того, щоб висловитись – недостатньо було ввімкнути камеру на телефоні. Бажано було мати вчений ступінь.

За таких умов фраза «не кожна думка важлива, не кожен голос вартує уваги» швидше за все показувала приховану ненависть до ідейного антагоніста. Цьому також сприяло зародження національних ідентичностей та формування національних держав у Європі. Ця ненависть в підсумку призвела до світових воєн.

Після того світ трансформувався «Кожна думка важлива, кожен голос вартує уваги», – це дуже актуальне гасло для кінця 20 століття, початку 21-го. Розумних людей було багато. Бо їх було легко видно. Цінності поваги до прав людини, важливості її життя та поглядів, які сформувались після воєн призвели до усвідомлення, що кожна думка важлива, кожен голос вартує уваги.

Але зараз, в умовах цифрової реальності, безмежного потоку інформації – змінюється поняття авторитетності. Авторитетним більше не є той, хто краще знає бо багато про це читав, мислив, диспутував. Авторитетним є той, в кого більше підписників, в кого більша срака, хто краще грає в футбол (в футбол, Карл). А ще ж наступає ШІ, коли ми геть отупіємо і мисленнєвий процес повністю впаде на тєлєфончик.

За цих умов – абсолютно точно «не кожна думка важлива, не кожен голос вартує уваги». Бо висирати цю думку і відкривати свій писок повинен не кожен і не з усіх питань.

Лібералчик не порвався, лібералчик розтягнувся. 🙂