Треба написати антиутопію про авередж мужичка і його важку боротьбу, в якій він переміг і нарешті почав жити щасливо
Опосередкована боротьба мужика із величезними корпораціями, які стають всемогутніми за рахунок його часу.
Часу, який він просиджує в безкінечних стрічках соцмереж. Соцмереж, які є основними продуктами багатомільярдних корпорацій для заробляння грошей (ціль будь-якого бізнесу – це збагачення).
Проти мужичка – найкращі генії, які чудово розуміються на людських слабкостях, особливостях роботи мозку. Генії вигадують як сконстрювати роботу соцмереж, девайсів, засобів які забезпечують їхню роботу тощо таким чином, щоб мужичок проводив там якнайбільше свого часу.
Адже більше часу = якомога більше показаної реклами, а гроші за рекламу заробила величезна корпорація і вони осіли в активах керівників цих корпорацій.
В якийсь момент мужичок почав помічати, що швидкий дофамін від коротких відосіків, мемів, спілкування в месенджерах став йому приємнішим за живе спілкування, бо люди йому і так не завжди особливо то й подобались. Почав проводити в девайсах все більше часу: перед сном обовязково, після сну теж обовʼязково. Обовʼязково на туалеті, в дорозі, за обідом. Телефон став кльовим способом відволіктись від неприємних думок, розмірковувань тощо.
Але щось в цього мужичка все стало хуйовенько в житті: почав відчувати, що нічо не приносить справжнього щастя. Навіть навпаки: в соцмережах він бачить як добре живуть інші (не знаючи, що це прикрашена картинка), запарюється що живе гірше. З кожним днем ситуація погіршується, мужичок знає, що десь літають пташки, кайфово пахне скошена трава.
Мужичок памʼятає, яке охуєнне небо в селі під свіжим повітрям, недавно навіть дивився такий відос в соцмережі. Але є одне але: він давно цього насправді не відчував. Та й не особливо треба.
В якийсь момент якась хуйня змусила мужичка на кілька днів відлипнути від девайсів. Неочікувано він знов подивився у вікно, почитав книжку не для галочки, а для охуєнія, приготував їсти. ПОЇВ: мужичок жував, відчував смаки, додав гостринки, охуїв як смачно.
За кілька днів якась хуйня закінчилась, і він знову влипнув у соцмережі, але на душі залишилось відчуття охуєнності від життя і червячком прокралась думка, що пора щось змінювати. І він почав боротись із корпораціями та їхніми очільниками за свій час. Це піздєц складна боротьба, в якій він з самого початку не був лідером.
А ой, писав про антиутопію, а описав нинішню реальність👀. Як гадаєте, є шанс у мужичка перемогти в цій боротьбі?