Охуєнна новина про вбивство аятолли перетворилась на хуйову для нас реальність через Трампа
Аналітики пишуть, що Іран став для Трампа глухим кутом: щоб змінити режим – потрібна наземна операція, відповідно купа часу, грошей, життів американських морських піхотинців (бідних курдів, яких постійно найобують, не вистачить для такої операції). Через низьку підтримку цієї операції в США, політично Трамп на це піти напевно не може.
Але й залишати пів тонни збагаченого урану також не можна, бо йобнутий Іран стане значно більш йобнутим, і домовлятися з ним буде неможливо. Відповідно, розроблена ядерка = дуже висока ймовірність її застосування щонайменше по Ізраїлю.
Залишається острів Харк — там знаходиться ключовий нафтовий термінал, через який проходить 90% експорту нафти Ірану. Днями Штати знищили там «всю військову інфраструктуру», залишивши нафтову. Ну й Ормузька протока, яку Іран досі ефективно блокує, не даючи експортувати 20% світового обсягу нафти. Також Іран досі може обстрілювати країни Близького сходу.
Получається вихід такий: захопити острів Харк, забравши в Ірану можливість заробляти на нафті; скерувати до Ормузької протоки сили для забезпечення вільного проходу торгових суден по ній (а союзники по НАТО не поможуть, бо коли ти їх посилаєш на хуй, а потім просиш допомоги – у відповідь сам підеш на хуй); чекати, поки в Ірану закінчаться гроші та ресурси для продовження ударів по союзниках у регіоні.
Кожен із цих кроків пезда який складний і… потребує НАЙЦІННІШИХ У ВСЕСВІТІ ЖИТТІВ СПАВЖНІХ АМЕРИКАНЦІВ, бо Іран не зустріне з обіймами, а зустріне вогнем та системою, яка децентралізовано хуярить у всі сторони, навіть коли очільники системи гинуть.
Для нас це неймовірно хуйово, бо це чудово для росіян. Дорога нафта, надприбутки, вливання грошей в знекровлений дифіцитний бюджет. А отже продовження війни.
Крім того, риторика Трампа зараз чітка: Україна і НАТО погані, а путін хороший, похуй що він допомагає Ірану вбивати американських військових. Цілком вірогідно така риторика збережеться, бо Трампу плювати на Європу і Україну. Він прагне відвернути росію, яку вважає третьою силою в світі від Китаю, і взяти її під власний контроль (довбойоб).
Мені здається, що варто слідкувати за Кубою: якщо там буде «маленька швидка перемога», яку Трампу кров з носа треба добути до найближчих виборів у Конгрес – це може відвести внутрішню увагу від Ірану, і на фоні цього Трамп дасть задню. Може навіть поверне санкції проти росії, і тоді ми опинимось приблизно в моменті як до атаки на Іран. Додає позитиву, що Кубою займається етнічний кубинець Рубіо.
Нам звісно також хуйово, дуже хуйово. Військова реформа втілюється на пів карасіка. Гроші від ЄС блокуються Угорщиною, довкола маса популістів і симпатиків кремля. Захисники, які воюють без передиху тліють. Кукухи в людей в тилу відʼїжджають як від обстрілів, так і в деяких випадках від 4-річного сидіння в 4-х стінах.
Але крім того не треба переоцінювати росію: протестні настрої там ростуть, люди бідніють, ефект від дорогої нафти буде не раптовим, і саме в цей період російський геній вирішив забанити інтернет. Крім того, українські удари про нафтовій інфраструктурі не припиняються. Є маленька надія, що війна не буде тривати ще багато років, і припиниться вона не через нашу поразку.
Ну то поки радіємо що хоча б повномасштабна 3-тя світова не почалася, і Європа досі сприймає нас як фронтир і виділяє кошти, а не скеровує їх всі на власну оборонку у повномасштабній війні на власній території. Бо без грошей від партнерів ми протримаємось дуже мало. Дуже мало. Загалом, маємо що маємо, живем поки живеться, готуємось до гіршого, сподіваємось на краще.