От як ти можеш слухати російську музику?

Ти ж молоде, твоя молодість прийшлась на широкомасштабку. Ти виріс під ракетами і шахедами.

Невже ти такий примітивний, що нездатен мислити абстрактно: нездатен провести паралель між культурою, ідеологією, агресією, війною, стражданням твоїх близьких, рідних.

Нє, сука, ти вмикаєш російську музику, бо тобі вона в душу влучає, вона тобі близька, бо ти культурно близький до виконавця, який співає. Ти слухаєш про його емоції, біль. Ти розумієш обстановку в якій він це пише. Ти його поважаєш, ти йому співчуваєш. Українські музиканти так не можуть, вони не такі талановиті. І українська музика для тебе в ліричному тексті звучить смішно. Тобі некомфортно її слухати. Ти не розумієш як її можна слухати, ти не розумієш людей які її слухають.

Ментально у тебе більше спільного з таким же як ти з Ярославля, який слухає того ж виконавця, ніж з сусідом, який хуярить Димну суміш в навушниках.

Дай вгадаю… Якщо росія окупує Україну, тобі в принципі буде похуй, ну а шо, будеш кататись в Москву. Пітєр стане для тебе культурною ситолицею. Свобода? Свобода важлива лише для тих, в кого існує абстрактне мислення. Тобі свобода нахуй не треба. Ти далі будеш слухати свого улюбленого росіянина, а ті хто пиздять про українську мову, музику, культуру зникнуть. Охуєнно!