Холодно, вишиванка під курткою, стою значить за кошиком, проходить священник з кадилом, а за ним послушник з тарою для горшей і тикає в мене

А Я НЕ ПОНІМАЮ ЩО ВІН ВІД МЕНЕ ХОЧЕ. Спершу. Потім поняв, усміхнувся і НІХУЯ НЕ ДАВ.

Бо традицію підтримати то звісно гарно, але їхня релігійна організація мені не близька. 🙂