З 2013-го #Китай почав роздавати кредити в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» на різні інфраструктурні проєкти переважно бідним країнам.
Тепер же йому доводиться видавати цим країнам нові кредити, щоб уникнути боргової кризи. #Financial_Times детальніше роздивилося кредитну діяльність Китаю.
Видання Financial Times дослідило фінансове здоровʼя ініціативи «Один пояс, один шлях», яку #Сі_Цзіньпін колись назвав «проєктом століття», і виявило безліч проблемних кредитів. У кількох країнах Азії, Африки та Латинської Америки цей проєкт ризикує перетворитися на чергу боргових криз. Це особливо велика проблема для країн, що розвиваються, адже саме на них була спрямована ініціатива Китаю.
За даними вашингтонського аналітичного центру #American_Enterprise_Institute, з 2013-го, року заснування ініціативи, до 2021-го вартість інфраструктурних проєктів та інших транзакцій під егідою «Один пояс, один шлях» у низці країн, що розвиваються, досягла $838 млрд.
Але кредити, які були видані на фінансування цих проєктів, швидко стають проблемними. За даними дослідницької групи Rhodium Group, загальна вартість виданих китайськими установами кредитів, які довелося реструктуризувати у 2020-му і 2021-му, виросла до $52 млрд.
Це більше ніж утричі перевищує $16 млрд, які реструктуризували за два роки до того. За оцінками Rhodium, загалом із 2001-го року Китаю довелося переглянути умови кредитів для закордонних позичальників на суму $118 млрд.
До #реструктуризації_кредитів часто входили списання, складання розкладу відкладених платежів або зниження відсоткової ставки. Але через те що все більше позичальників за ініціативою «Один пояс, один шлях» не могли впоратися з виплатами за кредитами, Китай засмоктало у вир «рятівних» кредитів, щоб деякі уряди не охопили кризи платіжних балансів.
Експерти зазначають, що такі «рятівні» кредити допомагають уникнути #дефолтів, але мало чим зарадять щодо фінансових проблем, що лежать в основі неплатоспроможності. На думку одного експерта, Пекін тепер починає розуміти, що в деяких випадках фундаментальною проблемою є не ліквідність, а платоспроможність.
Наприклад, китайські фінустанови майже пʼять років намагалися підтримувати ліквідність Шрі-Ланки, щоб країна могла виплачувати старі борги і в неї не впав кредитний рейтинг. Усі ми цього місяця побачили, що ці заходи не надто допомогли.
Той же експерт додає, що тепер питання полягає в тому, чи хоче Китай займатися «рятівним» кредитуванням у довготривалій перспективі.
І це дуже важливе питання. Коли Китай почав фінансувати будівництво доріг, залізниць, портів, аеропортів та іншої інфраструктури, він зробив себе конкурентом міжнародних кредиторів, які займаються розвитком. Найпомітніший із таких кредиторів – це Світовий банк.
Тепер, коли Пекіну доводиться переключити увагу на запобігання дефолтам, він починає брати на себе ту саму роль, яку зазвичай виконує МВФ, а саме: надання невідкладних кредитів, щоб країни змогли пережити економічні кризи.
Масштаби боргової кризи позичальників за ініціативою «Один пояс, один шлях» привернули увагу світових лідерів. У травні німецький канцлер Олаф Шольц забив у набат через кредитний розгул, у який пустився Китай у бідних країнах, особливо в Африці.
«Існує цілком реальна загроза того, що наступна велика боргова криза почнеться в південній частині земної кулі з тих кредитів, які роздав Китай по всьому світу», – сказав Шольц.
Експерти #Світового_банку бояться того, що країни, які розвиваються, наближаються до боргової кризи масштабів тієї, яка була у 1980-х. Війна в Україні, зростання інфляції, погіршення фінансових умов у світі та напруга між Китаєм і США лише закладають фундамент для такого розвитку подій.
«Усе це реальні ризики, і якщо вони збіжаться в часі, то в світовій економіці настане ідеальний шторм. Тому ми, звісно, хвилюємося через те, що ще більше країн не буде справлятися зі своїми боргами», – сказала спеціалістка Світового банку. Далі буде