Невизнана держава. Ч.2. Сомаліленд має власні збройні сили та флот. Армія налічує 13 000 особового складу, на неї витрачається 30% бюджету території. Поліція підпорядкована армії, автономно функціонує спецслужба – Національне розвідувальне агентство.

У цьому регіоні проживає 4,5 млн людей. При цьому всі вони мають паспорти Сомаліленду. Їх визнають 10 держав світу: ПАР, Ефіопія, Джибуті, Бельгія, Великобританія, Франція, Південний Судан, ОАЕ, Кенія та Замбія.

Всі вибори у #Сомаліленді проходили мирно і у відповідності до місцевої «конституції»
Нині ця територія є однією із найбідніших в Африці. Майже 30% тамтешнього валового продукту дає скотарство, а ще 20% — оптова торгівля.

Сомаліленд значною мірою залежить від переказів коштів мігрантів та заробітчан з-за кордону. Ці перекази формують до 40% ВВП. У жовтні 1994 року невизнана держава запровадила власну валюту — шилінг Сомаліленду.

Аби відновити економіку за рахунок іноземних інвестицій, керівництво Сомаліленду домагається міжнародного визнання. На користь цього воно наводить кілька аргументів. По-перше, до включення у склад Республіки Сомалі в 1960 році 5 днів існувала незалежна «Держава Сомаліленд», ії нібито визнали 35 держав світу.

По-друге, процедура включення «Держави Сомаліленд» до складу Республіки Сомалі пройшла з порушенням статей 2 та 4 Статуту ООН щодо прав націй на самовизначення. По-третє, 1993 року після тривалої громадянської війни незалежність виборола Еритрея, її визнала міжнародна спільнота, чим же Сомаліленд гірший?

Втім, міжнародна спільнота відмовляється визнати Сомаліленду незалежною державою. США та Китай заперечили визнання Сомаліленду в 1960-му. Щодо випадку Еритреї, то Африканський Союз називає це унікальним прецедентом, майже таким самим, як незалежність Косово.

Світова громада продовжує розглядати #Сомаліленд як автономний регіон Сомалі та демонструє відданість Хартії Організації Африканської єдності. Цей документ передбачає незмінність нинішніх кордонів в Африці.

На практиці Сомаліленд підтримував торговельні контакти з багатьма африканськими, арабськими та європейськими країнами. Чотири держави: Туреччина, Ефіопія, Джибуті та Кенія — відкрили свої «представницькі офіси» у Харгейсі, столиці Сомаліленду.

«Президент» Сомаліленду #Ахмед_Селаньйо (праворуч) з представником Генсека #ООН по Сомалі і координатором з гуманітарних питань в Сомалі Петером де Клерком у січні 2017 року. Ч.1 тут, Ч.3 тут