#The_Beatles як бізнес. Скільки насправді заробляла «ліверпульська четвірка»? Ч.1
56 років тому, 30 січня 1969 року, гурт The Beatles дав свій останній публічний концерт — легендарний «Концерт на даху». З моменту заснування групи доходи Джона Леннона, Пола Маккартні, Джорджа Харрісона та Рінго Старра зросли в мільйони разів.
Музиканти втрачали гроші через помилки менеджерів, шахрайство ділових партнерів, британське податкове законодавство та численні судові процеси. Навіть зараз, коли двох з «ліверпульської четвірки» немає в живих, група, що давно розпалася, продовжує заробляти нові мільйони.
Джон Леннон створив свою першу групу, що грала музику skiffle, у 1957 році. Того ж року він познайомився з Полом Маккартні, через рік — з Джорджем Харрісоном. У 1959 році вони почали грати утрьох рок-н-рол як гурт Johnny and The Moondogs. У 1960 році в групу прийшов Стюарт Саткліфф, після зміни кількох назв група стала називатися The Beatles і вирушила до Гамбурга, де до неї приєднався ударник Піт Бест.
Фунт лиха
Заробітки The Beatles на початку існування гурту були мізерними. З серпня по жовтень 1960 року майбутні легенди XX століття виступали у клубі Indra на вулиці Репербан - головній вулиці "кварталу червоних ліхтарів" у Гамбурзі. Їхній гонорар становив £16 на тиждень. Цих грошей насилу вистачало на їжу. Жили музиканти у будівлі кінотеатру, у невеликій брудній кімнатці поруч із жіночим туалетом.
Джон Леннон пізніше згадував: "Ми прокидалися вранці, а в цей час йшло кіно, а за стіною писали старі німецькі фрау". Гамбурзькі «гастролі» тривали чотири з половиною місяці. Грати доводилося щодня, по сім-вісім годин. Їсти доводилося просто на сцені — перерви їм не належало.
Клуб Indra було закрито поліцією за занадто гучну музику. Джорджа Харрісона депортували першим — йому на той момент не виповнилося 18 років, він не мав дозволу на роботу. Гітаристові важко вистачило грошей на те, щоб дістатися Ліверпуля.
Музиканти #The_Beatles, що залишилися, продовжили виступати в іншому клубі, Kaiserkeller. Незабаром господар закладу поскаржився в поліцію, звинувативши музикантів у підпалі. Англійців заарештували та депортували.
Після повернення з Німеччини до рідного Ліверпуля у групи репутація зросла. Але на заробітках це особливо не вплинуло. 9 лютого 1961 року відбувся дебют The Beatles у клубі Cavern у Ліверпулі. За цей виступ вони отримали £6. На шістьох. У групі тоді було п'ять чоловік — Джон Леннон, Стюарт Саткліфф, Пол Маккартні, Джордж Харрісон та Піт Бест. Шостий папірець номіналом один фунт стерлінгів заробив Ніл Аспіналл, гастрольний менеджер групи.
На той час його обов'язки полягали в тому, щоб довезти до місця виступу обладнання та повернути його назад. Музиканти добиралися на концерт своїм ходом. Стандартна такса Аспіналла складала саме £1. За купівельною спроможністю £1 в 1961 відповідав сучасним £22.
У тому ж 1961 році помер від крововиливу в мозок Стюарт Саткліфф, Піта Беста змінив за ударною установкою Рінго Старр, а наприкінці року група підписала контракт, за яким їхнім менеджером став Брайан Епстайн.
Трудова кар'єра Епстайна починалася в магазинах, що належали батькові. Спочатку в меблевому, потім у відділі грамплатівок музичного магазину, і нарешті він став директором другого музичного магазину сімейної фірми North End Music Stores (NEMS). Саме в магазині NEMS на вулиці Уайтчепел у Ліверпулі було підписано історичний контракт між The Beatles та Епстайном. До речі, екземпляр цього контракту, який десять років тому належав Епстайну, був проданий з аукціону за £250 тис.
Епстайн енергійно взявся за розкручування групи. У листопаді 1962 року власник клубу The Black Cat Пітер Стрінгфеллоу домовлявся з Браяном Епстайном про виступ The Beatles у його клубі. Переговори велися телефоном. Епстайн з ходу заламав ціну: «Це вам коштуватиме £50!» Стрінгфеллоу в шоці: «Вибачте. Я платив £50 Лорду Сатчу, що кричав, а про The Beatles ніхто не чув». Власник клубу взяв час на роздум до наступного дня.
Ч.2 тут 👀👇