У 1960-х роках президент Франції #Шарль_де_Голль почав відверто лютувати через те, що США купують європейські заводи, розплачуючись за них «папірцями», які вони просто друкують.
Він називав це «непомірним привілеєм». Де Голль згадав #Бреттон_Вудську_угоду 1944 року і знайшов там пункт, який агент #КДБ на посаді заступника міністра фінансів США #Гаррі_Вайт колись вписав, щоб заманити європейців: «США зобов'язуються обміняти долари на золото будь-якій державі за ціною 35 доларів за унцію».
Замість того, щоб просто переказати цифри в банку, де Голль буквально відправив кораблі #ВМС_Франції через Атлантику до Нью-Йорка. Французи вивантажили в порту пачки доларів (загалом близько $150 млн у першій партії) і пред'явили їх Федеральному резервному банку Нью-Йорка з вимогою: «Заберіть свій папір і дайте нам золото».
Американці були шоковані. Це було публічне приниження. Але згідно з Бреттон-Вудськими правилами, вони не могли відмовити. #Тонни_золота поїхали з #форту_Нокс, (куди його звезли з усіх країн світу для "надійності" ) до Парижа.
Цей крок де Голля довів, що Кейнс був правий: система, заснована на валюті однієї країни, не може бути стабільною.
За Францією в чергу по золото вишикувалися Німеччина, Бельгія та інші країни. Золотий запас США почав танути на очах.
Саме тоді (1967–1969 рр.) #МВФ у паніці почав розробляти СПЗ (#SDR). Вони зрозуміли: якщо не створити «синтетичне золото» (#СПЗ), яке не можна обміняти на фізичні злитки, вся світова торгівля зупиниться.
СПЗ з'явилися на світ як спроба зупинити «золоту атаку» де Голля.
Фінал: «#Ніксонівський_шок» (15 серпня 1971)
#Де_Голль так сильно «розгойдав човен», що до 1971 року доларів у світі стало в кілька разів більше, ніж золота у США. Президент #Річард_Ніксон зрозумів: якщо завтра прийде ще один де Голль, США стануть банкрутами.
Він виступив по телебаченню і оголосив: «Ми тимчасово припиняємо обмін доларів на золото». Це «тимчасово» триває до сьогодні. Так Бреттон-Вудська система, створена шпигуном Вайтом і оплакана #Кейнсом, офіційно припинила своє існування.