Ми вам нічєго нє должни/нє обєщалі.

Для жителів більшості країн колишнього СРСР ( країна 404) такі високі поняття як фондовий ринок, цінні папери та інше - щось з розряду розповідей про прибульців.

Мінімум три покоління виросли в абсолютній фінансовій безграмотності та навіть без шанса зберегти та примножити #капітал. Якого, доречі, у більшості і не було ні в діда, ні в батька, ні в сина.

Для більшості покоління 50 + дуже сильно врізалися в пам'ять #фейкові_заощадження, що "зникли" разом з СРСР. Але і сам совок почав свої економічні "відносини" з іншими країнами з феєричного кидка.

На зламі XIX та XX століть #Російська_імперія була країною, що бурхливо розвивалася (#залізниці, #заводи, #порти). Їй потрібні були гроші, і Франція стала головним банкіром царя.

І якщо в основній своїй масі вчорашні неосвідчені кріпаки не мали грошив, щоб купити не те що заводи, а навіть землю, то французи що "обросли жирком" активно шукали варіанти примножити статки.

Це була геополітика. #Франція хотіла мати сильного союзника проти Німеччини, тому уряд активно заохочував своїх громадян купувати #російські_державні_облігації.

Майже 1,5 мільйона французів вклали свої заощадження в ці папери. Це були не лише банкіри, а й звичайні вчителі, пекарі та пенсіонери. Вони вірили, що #Росія — це величезна, стабільна імперія, яка нікуди не зникне. Це були переважно представники середнього класу (чиновники, лікарі, дрібні рантьє). На 1914 рік сума інвестицій оцінювалася в ~15 млрд франків

21 січня 1918 року ЧЛенін підписав декрет про анулювання всіх державних позик, укладених царем та Тимчасовим урядом. «Ми не брали ці гроші, їх брав #цар для нашого пригнічення. Чому революційний народ має платити за кайдани?»

Сотні тисяч людей за ніч стали жебраками. Їхні «золоті» облігації перетворилися на шпалери. Це стало причиною глибокої ненависті французького середнього класу до «червоних». Протягом усього існування СРСР французькі уряди на кожній зустрічі з радянськими лідерами нагадували: «Поверніть гроші нашим бабусям».

СРСР стояв на своєму: «Жодної копійки». Але був нюанс: Поки #борг не визнано, Радянському Союзу було вкрай важко виходити на європейські ринки капіталу. Кожного разу, коли вони намагалися взяти новий кредит, юристи спадкоємців подавали позови про арешт радянського майна.

Лише після розпаду #СРСР, коли Росія опинилася в критичній потребі західних інвестицій, #Борис_Єльцин погодився закрити це питання. У 1996 році Франція та РФ підписали договір. Росія виплатила Франції 400 мільйонів доларів для розподілу між власниками облігацій.

На папері це виглядало як перемога, але реально люди отримали лише 1-2% від номінальної вартості їхніх паперів (враховуючи інфляцію за 80 років). Це було символічне «відкупне», щоб РФ могла офіційно отримати кредитний рейтинг і знову випускати #облігації. На 1996р росіяни були винні понад 50 мільярдів євро.

За даними французької асоціації власників облігацій (#AFPER), близько 8-10 млн паперів досі не пред'явлені до компенсації. Багато людей відмовилися брати ті жалюгідні #компенсації 90-х і продовжують судитися. Даним дописом відкриваємо серію постів про борги, які не хотіли/не могли віддати різні організації, країни та режими. Хеш-тег #боргова_амнезія