Класичний приклад китайської «боргової дипломатії» — #порт_Хамбантота на Шрі-Ланці.

У 2007 році #Пекін позичив #гроші на будівництво порту, але він виявився збитковим, і країна не змогла розплатитися. У 2017 році #Шрі_Ланка змушена була передати порт в оренду на 99 років китайській державній компанії #China_Merchants_Port_Holdings.

За це вона отримала $1,12 млрд, але гроші пішли не на погашення китайських боргів, а на поповнення резервів для виплат західним кредиторам. Борг перед Китаєм так і залишився висіти.

Ситуація змінилася у 2025 році: нове керівництво порту інвестувало $41 млн у модернізацію, і #порт нарешті почав приносити прибуток. У 2025 році вантажообіг зріс на 175% — до 8,24 млн тонн. А у квітні 2026 року Китай погодився #реструктуризувати #борги Шрі-Ланки, що дозволило розблокувати $2,9 млрд кредиту #МВФ.

Наглядно показуємо механізм «М’якої #колонізації» що працює без жодного пострілу: дешеві кредити без умов —> будівництво інфраструктури —> боргова криза —> втрата стратегічних активів.