Рівно 40 років тому у радянському таборі особливого режиму загинув український поет та дисидент Василь Семенович Стус.

У серпні 1985 року його кинули до карцеру за формальним приводом — нібито за те, що він, читаючи книгу, обперся рукою об нари.

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року Стус помер у карцері табору ВС-389/36 начебто через серцеву недостатність.

Низка дослідників відкидає офіційну версію, стверджуючи, що це було вбивство, спричинене багаторічними тортурами.

Для радянської влади смерть Стуса була спробою зламати українську ідею, але сам Стус став символом незламності, довівши, що навіть у найтяжчих умовах можна залишатися вірним своїм переконанням.

Вічна пам'ять, Василю Семеновичу