Завершується День української писемності та мови. І ми б дуже хотіли згадати пана І.М., який понад 100 років тому жив у Кропивницькому.

У попередньому випуску газети 1919 на останній сторінці є дошка з оголошеннями. Усі ці оголошення — абсолютно реальні і взяті з різних газет УНР 1919 року.

Одне з таких повідомлень стосується Єлисавету (нині — Кропивницький). В оголошенні, місцевий мешканець І.М. обурюється тотальною русифікацією.

Якщо коротко: на тлі всього російського І.М. щиро радіє маленькому промінчику українського у вигляді тижневика "Наша хата".

Ми згадали про цю людину, коли купували для збору на ЗСУ набір ілюстрованих книг Гаррі Поттер в одному з книжкових магазинів.

У цьому магазині було тисячі книжок. Великі, малі, складні, кольорові, нудні, смішні, західні, товсті, романтичні, фантастичні, детективні, історичні тощо. І всі вони українською мовою.

А за вікном вивіски різні: "Нотаріус", "Сільпо", "Ремонт взуття", "Все для риболовлі", "Квіти".

І в чеку все українською було і обслуговування українською. І на пакеті, який дали безкоштовно, було українське гасло магазину.

Тижневик "Наша хата" виходив 100 років тому і дарував невимовну радість І.М., своїм проукраїнським острівцем в океані зросійщення.

Здається, якби зараз І.М опинився в тому магазині, він просто би згорів від щастя. Для нього б, такі зміни у бік українського були б приголомшливими.

Україна пройшла довгий й складний шлях та змогла непросто пронести своє крізь репресії й окупації, а зберегти і примножити власне.

Ми змогли написати газету про Україну 100 років тому лише тому, що тоді були сильні люди, які берегли й шанували українське. Наша ж задача зробити так, щоб через 100 років було про що написати газету.

Цінуйте українську писемність та шануйте мову. Слава Україні!