Фінансова криза та епідемія впливають на економіку україни і бізнес

Фінансова криза / Епідемія / Економіка і український бізнес. Про сьогоднішній перетин всіх цих площин. Від Grigory Kukuruza

Перш за все, давайте розділимо фінансову кризу і структурну економічну, які зараз накладаються на один проміжок часу.

«Перегрів» фінансових ринків спостерігався з 4-го кварталу 2018 року. Темпи зростання цін на нерухомість в світових столицях, фондові індекси, кількість торгових операцій на одну реальну поставку біржового лота сировинних товарів - росли значно швидше, ніж це дозволяла економіка.

Тому, корекція такого випереджаючого зростання - очікувалася приблизно в 1-2 кварталі 2019 року. Примітно, але світова промисловість і сировинні товари якраз і зіткнулися з кризою в цей період. Нагадаю, проблеми українських металургів, які отримали значні збитки в 2019-му році (посилені ревальвацією гривні, але основа - це все ж, скорочення світового попиту), спад промисловості в зоні ЄС, уповільнення темпів зростання Китаю нижче 6% (що є безпрецедентним чинником, враховуючи програму компартії).

У той же час, фінансовий сектор за рахунок пом'якшення (і без того - надто стимулюючої монетарної політики) - відірвався від реального сектора. Корекція - була лише питанням часу. Не можна не звернути уваги і на політичний тиск Трампа на Федеральну Резервну Систему для подальшого зниження ставки і поліпшення фондових показники і рівня безробіття в США (і без того перебувають на рекордних показниках).

Епідемія, яка застигла нас в січні-березні (в залежності від країни) лише посилила очікуваний фінансовий спад.

Це було складно припустити на самому початку, але дії влади щодо запобігання епідемії (а інший сценарій був ще гірше, як показав приклад Британії, кейс Швеції вважаю нерепрезентативним через набагато меншу мобільність населення) - спровокував другий цикл економічного-структурної кризи.

Локдаун, повна зміна споживчих звичок, різке зростання схильності до заощаджень - не могло не привести до спаду реального ВВП в різних країнах від 2-3% до 15-20% доходів населення в другому-третьому кварталі 2020 року.

Це вкрай глибокий спад, але він і дуже тимчасовий.

Якщо говорити в цілому, то істотно перебудовувати бізнес-моделі - не так доцільно, як багатьом могло здатися. Для мене індикативно, що і авто-імпортери та побутова електроніка - почали активну закупівлю валюти та оплату імпортних контрактів в кінці травня. Ті ж ресторани в цілому повертаються до звичного способу роботи. Хвиля ажіотажного попиту на медичні товари закінчилася. Багато хто навіть почали бронювати іноземні готелі на 3-4 квартал 2020-го.

Дійсно, доходи населення в квітні-травні «просіли» на 12-14%. Витрати і виручка підприємств ще сильніше, різницю довелося складувати як запаси. Для представників реального сектора, особливо сфери послуг ситуація видається катастрофічною.

Але завдяки таким жорстким заходам спад вдалося «локалізувати» в межах двох кварталів. Звичайно, якщо не буде такої ж за силою другої/ третьої хвилі захворюваності. Незважаючи на те, що зараз ми набагато в кращій готовності (як світ, так і Україна) - сам вірус досить складний. Думаю багато хто недооцінює його руйнівність, необхідні витрати на лікування, терміни одужання - і як це все в сукупності впливає на економіку загалом.

І так, по помірно-оптимістичному сценарію вже в 3 кварталі майже всі країни очікують відновлення. У випадку України, це зменшення темпів спаду до -7 / -8% з плавним виходом до -5% в 4 кв. І можливо навіть відновленням позитивних темпів зростання в 1 кв. 2021 го. До 2021-ого року - більшість країн ЄС повернуться до докризового рівня 2019 го.

Що стосується державної підтримки, то тут все закономірно. Під час кризи гроші біжать в розвинені країни: США, Британію, Німеччину. Це створює додатковий попит на їх валюту, ризики прискорення інфляції і девальвації мінімізуються. Тому, вони можуть «друкувати» гроші і підтримувати свій бізнес в абсолютно інших масштабах.