Сьогодні вшановуємо 350 років з дня народження пилипа орлика
Сьогодні ми вшановуємо 350 років з дня народження великого гетьмана, продовжувача діла Івана Мазепи, першого українського конституціоналіста й першого політичного емігранта - Пилипа Орлика.
Пилип Орлик народився у чесько-білоруській сім'ї, його батько вів родовід аж до моравських баронів, а мати походила з православного роду з терен Білорусі. Коли Пилипу було рік і пару місяців його батько загинув у битві під Хотином 1673 року, тому вихованням сина зайнялася матір. Сам Пилип отримав найкращу освіту на свій час - він закінчив єзуїтський колегіум у Вільнюсі, а потім Києво-Могилянській академії. Там у Києві, в молодого шляхтича почалася його політична й адміністративна кар'єра в Козацькій державі. Спочатку він був писарем у Києві, потім начальником канцелярії Полтавського полку, а потім високу посаду в "уряді" Гетьманщини.
У 1702 році Пилип Орлик став генеральним писарем, де-факто, прем'єр міністра України. На посаді генерального писаря ми бачимо всі позитивні риси Орлика - освіченість, мудрість і політичний хист. Коли Іван Мазепа бачить не виконання Петром І Коломацьких статей. На жаль, Фортуна не була на стороні шведів і українців. Карл XII програв Полтаву, а Іван Мазепа вимушений покинути Україну, разом із ним пішло 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. У Бендерах, козаків чекало ще одне горе, не витримавши краху своєї держави, Іван Мазепа помирає в Бендерах. Кандидатами на гетьманську булаву були Андрій Войнаровський (небіж Мазепи) та Дмитро Горленко (прилуцький полковник). Втім Войнаровський відмовився від булави. Шведський король Карл ХІІ спочатку прихильніше ставився до родича Мазепи Андрія Войнаровського, але потім підтримав Пилипа Орлика, зважаючи на його освіту, приємність і гнучкість у спілкуванні.
У той темний час для України, Пилип Орлик створює першу Конституцію - «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького». Цей документ набагато випередив Американську конституцію 1787 року й Польську 1791 року. У ній було багато принципів, які будуть описувати такі філософи як Монтеск'є. Не забував Орлик і про боротьбу за Україну, в 1711 році Орлик разом з татарами, турками й поляками Лещинського робить похід на Правобережжя. Ціль була проста укріпити владу Лещинського в Речі Посполиті, а Орлика як гетьмана Україна на Правобережжі. Також відвойована територія була б плацдармом для відвоювання Слобожанщини й Лівобережжя. На початках похід був успішний, було визволено більша частина Правобережжя, але облога Білої Церкви , а потім зрада татар, які пішли брати ясир, не тільки підірвало сили Орлика, а й нанесли сильний удар по репутації. Яскравим прикладом був похід Девлета Герая на Слобожанщину. Хоча більшість залог капітулювало, видаючи московитів, татари не використали це з політичною метою, а діяли за "звичним сценарієм".
