#УкраїнаМійДім #УкраїнаНезламна
* Продовження (Частина друга)
І головне – сторони обрали абсолютно різні стратегії. Ворог у своєму стилі, провівши відхід з Херсону вже перекинув підрозділи для штурму Бахмутсько-Авдіївського фронту. Як повідомляє The Wall Street ворог вже подвоїв інтенсивність атак та сил на напрямку. При цьому ж сам ворог повідомляє (у своїй шизофренічній формі), що Генштаб України не поспішає вводити війська вивільнені з Херсонщини у бій (пост в коментарях👇🏻).
Тож можна зробити висновок, що оркське командування в черговий раз через свою залежність та необхідність продати перемоги по телевізору та показати за який метр чужої землі загинув її син, кидає без особливого перегрупування (окремими підрозділами) сили під Бахмут. Намагається продавити чисельно. Наш Генштаб скоріше робить ставку на повноцінне перегрупування, доукомплектування та формування військових з’єднань, щоб мати свіжий резерв для прориву.
І тепер до головного – це мотивація. Мотивація наших воїнів і мотивація (страх) орків. Як довго орки будуть лізти в лобові атаки на укріплення, втрачаючи сотні заради 500 метрів. Другий момент як наші хлопці під постійним обстрілом, без повноцінного сну і з обмеженими ресурсами будуть відтягати все більше і більше сил ворога. Те саме стосується наших хлопців на Сватівському напрямку, які повинні системно продавлювати ворога та сковувати боєм, при цьому не маючи достатньої переваги для атак. І Запорізький фронт постійно стримувати/контратакувати не допустити неочікуваного прориву.
І виходить умовна шкала.
🔜 Чим менша мотивація/страх (перед покаранням) у ворога, тим більше резервів ворог буде кидати у бій.
🔜 Чим більше мотивація у наших хлопців, тим менше нашому Генштабу потрібно буде перекидувати резервів (хоч це сумно усвідомлювати за хлопців, що на лінії) і тим самим дає можливість повноцінного перегрупування та створення ударного угруповання.
А провал на одному фронті з обох боків може спричинити ефект доміно, особливо зараз, коли обидві сторони працюють на критичній напрузі та резервах.