План Маршалла Україні не допоможе ‒ Мет Вотлі

Якщо спиратися виключно на гроші, новий «план Маршалла» для України просто не спрацює. Тим не менш, це консенсус між західними країнами, які не тільки неправильно оцінили реальні масштаби війни та її вплив на весь світ, але тепер мають намір неправильно застосовувати уроки з історії постконфліктної реконструкції.

Європейська комісія наразі керує підходом, який дає змогу вилікувати все, шукаючи правильний тип донорської платформи з найвищими стандартами прозорості, щоб могли надходити найгідніші глобальні гранти та інвестиції, які будуть оплачувати цей довгостроковий рахунок реконструкції. На їхню думку, українське промислове відродження — подібне до Європи після Другої світової війни — неодмінно відбудеться.

Однак, якщо залишити осторонь той факт, що Європейський Союз спромігся виплатити лише частину коштів, які він обіцяв допомогти Україні у війні, є також критична різниця між 1945 роком і сьогоднішнім днем: міни, розкидані на величезних територіях України.

Ці приховані капсули руйнування створюють майже непереборні виклики для відновлення сільськогосподарського виробництва, промислових процесів і транспортної мережі в Україні. І доки не буде плану їх очищення, який можна реалізувати, даже невелику реконструкцію можна навіть не починати.

Нині величезні території навколо найбільшого економічного центру країни, Києва, густо заміновані.

Регіони, в яких відбувалися найжорстокіші бойові дії на півдні та сході, також сильно розсіяні, включаючи багатий сільськогосподарський східний степ, який є одним із найбільших світових зернових ресурсів і надзвичайно важливий для відновлення економіки України; а також промислові центри півдня, які постачають десяту частину імпорту сталі в Європу. Тим часом Чорне море — критична артерія українського експорту — засіяне морськими мінами.

Поточні оцінки показують, що загалом може бути забруднено 160 000 квадратних кілометрів території країни. Для порівняння, у 2020 році у всьому світі від мін було очищено 153 квадратних кілометри землі. Такими темпами очищення України займе понад 1000 років. І хоча гуманітарна допомога з розмінування в країні здійснюється, вона залишається маломасштабною та віддаленою від пріоритетних територій майбутньої реконструкції.

Промисловість просто не може розвиватися на забруднених територіях. Отже, зусилля з розмінування повинні рухатися в ногу з будь-яким промисловим планом.

Водночас необхідно розглядати ширшу картину. Без більш тривалого процесу очищення сільськогосподарських угідь урожай залишиться незасіяним — особливо великими агробізнесами, основними двигунами українського виробництва.

Подібним чином, без очищення морів торгівля постраждає. А без вільної міжнародної торгівлі Україна не матиме засобів, щоб стояти на власних ногах, ставши залежною від допомоги Маршалла.

Протягом останніх двох років Азербайджан стикався з відновленням однієї з найбільш замінованих територій у світі. Відколи Азербайджан звільнив регіон два роки тому, було очищено 514 квадратних кілометрів — це в півтора рази більше, ніж світовий показник у 2020 році. Це прогрес. Але залишилося 11 270 квадратних кілометрів. Це чітко пояснює грандіозність виклику, який невдовзі постане перед нашими українськими друзями.

Без очищення України від вибухонебезпечних залишків війни відбудова та інтеграція країни в європейську та світову економіку буде ускладнена.

Західний консенсус щодо плану Маршалла в Україні ХХІ століття є хибним. Відбудова України не починається і не закінчується одними лише грошима.

Автор Мет Вотлі — ветеран британської армії. Він також є колишнім головою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Донецьку, Україна, Моніторингової місії ЄС у Грузії та речником ОБСЄ в колишній Югославії, Politico