#УкраїнаНезламна
⚡️ Україна має захистити свої міжнародні тили
Сьогодні ми поговоримо про дуже болючу та дискусійну тему, але необхідну для захисту нашої країни.
Російська пропагандиська машина та корупційні маріонетки не сплять. Вибори в Європі й у будь-якій європейській державі – це можливість підірвати наш тил. Так, ми маємо визнавати той факт, що підтримка Європи – це наш «тил» від фінансування, навчання військових до ремонту техніки і часткового переміщення потужностей нашого ВПК. Більшість європейських та американських миролюбів-русофілів дуже схожі на фріків і часто недооцінюються, але українець як ніхто має розуміти те, що недооцінювати фріків в політиці – небезпечна справа.
Так, навіть у польському Сеймі вже зараз є сили, які просувають антиукраїнські наративи – «Конфедерація» Януша Корвіна-Мікке, який до речі визнавав право на незалежність лднр, їздив в Крим. Детально прочитати можна у наших партнерів з DeepState.
Повертаємось. Так, ось у 2023 році в Польщі 🇵🇱 відбудуться парламентські та місцеві вибори – можливо навіть достроково. І рф користується цим – політично атакуючи нашого найближчого і стратегічно важливого союзника. Звісно, більшість в Сеймі ці сили не візьмуть, але зможуть затягувати час для рішень. А що якщо вони переможуть десь на місцевому рівні й ускладнять життя біженцям з нашої країни. Місцеве самоврядування має велике значення в програмах підтримки та ініціатив для українців.
Так ось, головною емоційною зброєю для проросійських польських політиків – є болюча тема для обох націй «Волинська трагедія». Якщо Ви колись вступали у політичні суперечки з поляком, то він Вам це неодмінно пригадає у різних інтерпретаціях і часто вже дуже викривлених на емоційному рівні. Історія – основна наука для формування громадянина, але й найбільше місце для ідеологічних маніпуляцій.
Тож нашою стратегією має бути максимальна мінімізація проросійських рухів в Польщі, шляхом позбавлення/розвінчення їх головних тез проти України. А. Дуда вже не раз натякав Зеленському про важливість розв'язання цього питання: «Тільки РФ вигідна ворожнеча між Польщею та Україною», сказав під час вшанування. В Польщі цей день – національний день скорботи, і роками їх вчили «хто винен».
Зараз є унікальна можливість «закрити це питання», не просто побудувавши меморіал, а на ідеологічному рівні. Наше політичне керівництво має проявити ініціативу у піднятті питання/ігнорування проблеми – це не вихід.
Наприклад, створити спільну європейсько-польсько-українську історичну слідчу групу, яка підніме факти, записи очевидців і на підставі подальшого дослідження буде рішення, яке зобов’язуються офіційно прийняти обидві сторони. Думаю, що в адекватному дослідженні будуть враховані як і причино-наслідкові зв’язки які спровокували агресію, зовнішній вплив, так і часткова двосторонність відповідальності. Це затягнеться на роки, але вже зараз сам намір Києва суттєво нівелює російське ІПСО у цьому питанні. І взагалі ми маємо розуміти, що повоєнне життя України в Європі буде тісно зав’язане на союзницьких відносинах з Польщею, Литвою, Латвією та Естонією, можливо Чехією та Словенією.
Якщо ми хочемо йти у майбутнє і вибудовувати нові міцні союзи, то повинні вирішувати подібні питання і залишати їх в пам’яті для вшанування, а не політичних спекуляцій.