#УкраїнаМійДім
*Частина третя 😂
Все більше приходжу до думки, що такі «важкі» теми не вміщуються у тг формат. Я вже викатую результат аналізу, а не критерії і хід. Але з цієї теми хочу розширити нашу базу для обговорень:
👉🏻 По-перше, під «фішкою» маю на увазі той напрямок/галузь, де ми можемо стати найкращими і впливати на ціноутворення світового рівня.
👉🏻 По-друге, у статті розглядали стратегічний напрямок (куди йти), а не тактику досягнення (як це зробити).
👉🏻 По-третє, ми маємо адекватно оцінювати власні можливості та світові «обставини». Тому тези, ми можемо все, а хто цього не розуміє, того будемо лікувати від комплексу меншовартості. В нас буде одна спроба і переоцінка можливостей, може призвести до гірких наслідків (мордор Вам в приклад).
👉🏻 По-четверте, простежується радянський підхід в економічному розумінні: головне побудувати завод, а далі поїде представник влади і домовиться продати мільйон чогось. Ні, так це не працює – це будуть приватні підприємства в ринкових відносинах, де ключовою проблемою буде не виробництво, а пошук ринку збуту.
Загалом ми маємо оцінювати наші можливості не з позицій «суто економічних», а з «політекономічних».
Проблеми, які наша «фішка» має вирішити першочергово:
🔹 Демографічний перекіс в економіці. Це проблема, насправді, була головною ще до війни. Тепер вона поглибиться ще більше: через втрату «золотого трудового потенціалу» на війні та через виїзд за кордон. Ви скажете, тю там жінки, після повернуться до чоловіків: по-перше, жінка такий самий рівний трудовий актив держави, по-друге, який відсоток жінок по-завершенню війни перетягне своїх чоловіків через низький рівень життя, коли відкриють кордони , по-третє, виїде відсоток людей, які не будуть хотіти жити в нових українських реаліях, когось випхнемо самі – але це трудовий потенціал, був❓Зараз цифри дуже невтішні. Тому, у «фішки» не має часу розкачуватись, будувати, вибивати – вона має працювати відразу на рівень життя, щоб повернути і мінімізувати.
🔹 Конкурентність. Якби нам не співчували, ніхто не буде віддавати свої ринки збуту. Орієнтація на ті галузі, де ми відставали технологічно та потрібно вибудовувати заново новий виробничий цикл – непріоритетні. Непріоритетні через: а) час; б) високу конкурентність. Це для ідей людей орієнтуватись на машинобудування та брати за основу «німецький досвід». Німці (беру ФРН) на кінець війни мали одне з найтехнологічних машинобудувань, не особливо зруйнованих війною. І головне – вони працювали на абсолютно знищений, пустий європейський ринок.
🔹 Валютні. Країні потрібна буде «жива швидка» валюта, щоб підтримувати макроекономічну стабільність.
🔹 Політико-дипломатичні. Невідомо скільки ще війна буде тривати, але за більшістю дослідженнь в ЄС та США (особливо США) вже зараз суттєво падає підтримка ідеї виділяти нам кошти. Тож, ми маємо мати можливість після війни нагадувати не з позиції «дайте, хто скільки може», а мати фінансово-економічну можливість у короткостроковій перспективі, якщо буде потрібно, піти у дипломатичний конфлікт у відстоюванні національних інтересів.
🔹 Технологічність. Це була не наша фішка до війни і зараз ми, на жаль, відстаємо, бо концентруємо всі ресурси для перемоги.
🔹 Кредити. Читайте нашу окрему статтю. Але, якщо коротко – повертати прийдеться, хоч і з відстрочкою. І знову ж таки, нам потрібна валюта для забезпечення цього дійства. До війни на обслуговування та гасіння кредитів йшло до 30% бюджету.
Тож, на базі цього і були виділені фішки в постах раніше☝️. Можете самі доповнити проблеми та додати критерії і протестувати потім свої ідеї щодо економічних пріоритетів. Якщо Вам цікава сама дієвість, запропонованих мною економічних «фішек» і щоб я їх ще більше деталізував, показав досвід, де вони спрацювали в історії, то напишіть в коментарях👇🏻 «+»