#УкраїнаМійДім
Частина четверта «Як обрати економічну фішку і розвити її » (Частина перша)
До цього раджу ознайомитись з постами 👉🏻 раніше.
Міркуючи про «економічне диво» - ми часто вживаємо «Потрібно зробити як німці - вкластись у машинобудування», або «Потрібно як в Сінгапурі побороти корупцію», або «Потрібно як в Японії – інвестувати та скуповувати патенти». Але дуже мало хто аналізує контекст – умови за яких це стало можливим. І «умова» – це не «план Маршалла», «план Маршала» - це інструмент. Якщо не будемо брати до уваги: наявні ресурси, розмір, населення, світові тенденції та зовнішньополітичне середовище, то можна сильно «прогоріти».
Щодо 🇩🇪 німців, я ще раз повторюсь «німецьке диво» пов’язане з ФРН (частиною Тризонії, а не радянською зоною окупації). У цій частині не вивозили підприємства, вони не були вщент зруйновані, фахівці тікали саме від радянської окупації, а з втратою Ельзасу і Лотарингії (залізно-вугільних басейнів) у ФРН не залишилось варіантів, окрім як вкластись у машинобудування, яке обслуговувало раніше втрачену промисловість. Лідерські позиції, які ФРН зберігала, навіть після поразки, а також зруйнованість промисловості Європи – дозволили у прямому сенсі захопити європейський ринок. Лідерство та ринок збуту – це ключове і для нас.
Економічне диво в Україні має бути «своє», але враховувати світовий досвід – за всіма критеріями нам підходить саме 🇫🇷 французький досвід. Франція зробила навпаки від німців, вклавшись у сільське господарство та переробку. Європа була на межі голоду і саме Франція зайняла продовольчий ринок Європи й за нього по цей час бореться в ЄС. Франція інвестувала у «їжу», що розвинуло суміжні галузі: переробку (Danone, Pernod Ricard, тільки ці дві корпорації забезпечують надходження до бюджету країни як весь бюджет України), легке виробництво (полюбляєте пательні Tefal?), залізничне та сільське машинобудування, морську логістику, навіть фармацевтика. Французький гастрономічний туризм (сир, вино) - це вже похідна від першочергового.
На руку Франції грав голод та високі ціни на продукти харчування, з яких вони отримали швидкий прибуток, вклавши його потім у середньострокові і довгострокові проєкти (машинобудування, аерокосмічна галузь та електроенергетика). Вони стали лідерами в одному, щоб впливати на ціни продовольчого кошика Європи і накопили на цьому необхідний капітал.