#УкраїнаМійДім
⚡️ Зворотний бік децентралізації: поглиблення неофеодалізації суспільно-політичних відносин. (Частина перша)
Децентралізацію називають однією з найуспішніших реформ України - і якщо брати саму "сутність" реформи, то це так. ❗️ Але якщо брати підхід до реалізації цієї, то вона (реформа) є однією з найнебезпечніших для майбутнього розвитку країни.
↪️ Тезисно розглянемо помилки в підході до реалізації реформи:
➡️ Відсутність стратегічності. Ціллю була сама реформа (впровадити її), а не стратегічне бачення змінити суспільно-політичне та еконмічне життя країни. Ключовим у цій реформі мала бути не передача "можливостей і повноважень на місця", а превентивна підготовка та навчання громадянського суспільства для контролю місцевої влади, яка отримає ці можливості.
➡️ Відсутність комплексності. Випливає як наслідок зі "стратегічності". Реформу децентралізації взяли як "просто одну реформу", де є цілі та завдання і почали її впроваджувати. Але подібні "глобальні реформи" зачіпають все суспільно-політичне та економічне життя і для впровадження реформи децентралізації, потрібно було підґрунтя з: реформи виборчої, судової, земельної (механізм передачі та контролю земель для ОТГ (об'єднанні територіальні громади) та політичної (що маю на увазі поясню далі). А вийшло так, що почали впроваджувати реформу, а всі інші були ігноровані, або "наздоганяючі".
➡️ Відсутність у реформі самої ідеї оновлення місцевих еліт. Сьогодні децентралізація цементує у місцевій владі еліти 90-тих років (ті, що вийшли або з під комуністів, або з кримінальних кіл 90-тих). Їх менеджмент визнано як неефективний ще до децентралізації, а зараз їм же ми передали ще й фінансові можливості. За сильного і підготовленого громадянського суспільства цю проблему можна було б вирішити, за нормальної реформи прокуратори та суду, за попередньої політичної реформи (обмеження мерського і депутатського терміну двома каденціями) - але це не врахували. Зараз отримуємо місцевого мера, сільського голову що перебував у владі 10-15, а то й 20 років, а тепер він ще й має гроші "щось" зробити, отримати відкат ("іноді понад 50%") і при цьому залишитись непокараним, ні кримінально (обрізані повноваження прокуратури, непідготовлене громадське суспільство), ні політично (обрання іншої людини, бо зараз окрім шаленого адмінресурсу, вони ще й мають шалений фінансовий). Як наслідок і отримуємо, що якийсь мер може посилати будь-що з національного рівня. Куди❓ Якомога далі, а на місцевому рівні створювати власні партії-проєкти (в Дніпрі, Чернігові, Вінниці, Херсоні (сальдо на хвилиночку) та в інших містах), щоб взагалі позбутись контролю над собою.
➡️ Відсутність програми підготовки громадянського суспільства. Просто в цьому ніхто незацікавлений, хто б хотів, щоб його контролювали. Я впевнений, що близько 90% громадян взагалі не знають правові методи контролю місцевої еліти.
І це далеко не все (але формат тг..)