Економіка довіри як інструмент «економічного дива» (Частина перша)
Продовжуємо тему «довіри» тільки цього разу в конкретних державних кроках. Багато думаю і опрацьовую цю тему «науково» для конкретних політекономічних рекомендацій і приходжу до висновків, що післявоєнна економічна відбудова має поєднувати дві за змістом протилежні економічні моделі - кейнсіанство з втручанням держави для «захисту» та «оживлення» внутрішнього попиту, навіть ціною державного боргу, так і елементами неолібералізму зі зменшенням регулятивної ролі держави шляхом «довіри до громадян».
Чому ці протилежності потрібно поєднати❓ Класичне «невидима рука Адама Сміта» не раз демонструвала збій, бо характеризується слабкою адаптивністю у «надкризовий» період, подібний до Великої депресії. Кейнсіанство називають теорією «в потрібний час, в потрібному місці» і головний принцип, який нам буде необхідний це «Якщо споживачі не можуть оживити попит в економіці, зробити це за них має держава», робиться це шляхом обниження податків, навіть ціною збільшення держ.боргу. Бо маємо адекватно визнати, що індивідуальні фінансові ресурси громадян будуть знекровлені до мінімуму. Кейнсіанство ефективний регулятивний метод за умови низького рівня корупції та ефективної політичної системи. А з цим «трохи» проблеми...
У політекономії є вислів «Якщо все настільки погано і Ви не можете обуздати корупцію - спустіть гроші вниз - віддайте громадянам». Іншими слова, якщо рівень корупції вимиває капітал за межі країни, то віддайте гроші через різні програми, співфінансування, підвищення, пільги пересічному громадянину та малому і середньому бізнесу. У 95% випадків віддані їм кошти будуть витрачені всередині економіки, стимулюючи її.
Для цього держава має «повірити» у своїх громадян:
➡️ 1. Україна має ввести національний (кейнсіанський/митний) протекціонізм власного виробника. Це буде складно зробити, бо Європа не любить цього. Але враховуючи певний рівень «співчуття, солідарності та стурбованості» партнерів у нашого МЗС є інструменти «пояснити», що це тимчасова необхідність, щоб ЄС не отримали економічно наддеприсивну країну Європи.
➡️ 2. Для малого та середнього бізнесу ввести «пільгові податкові канікули», або «добровільний податок» на певний період. Насправді цінність малого бізнесу не в сплаті державних податків (у структурі бюджету це далеко не так багато), а в зменшенні соціального навантаження та стимулювання (збільшені економічних акцій) в економіці. У людини більше грошей, вона платить ПДВ, витрачає на інші особисті потреби й так далі. Незалежна людина-незалежна економіка.