⚡️Що по долару 💵: як у нас справи із золотовалютними резервами та макроекономічною стабільністю
У золотовалютний резерви країни входять: монетарне золото, цінні папери, готівка, депозити.
Спойлер. Станом на 1 грудня 2022 року наші золотовалютні запаси складали 27 951,4 млн$ це на 1.5% більше, ніж до початку широкомасштабного вторгнення.
Але є негативні нюанси, які не відображають адекватний стан речей:
➡️ Об'єм резервів. Наш об'єм резервів у майже 28 млрд$ та 27 тонн у золоті для країни з 40 млн населенням – це дуже мало. Наприклад подібна країна за фінансовими потребами Польща 🇵🇱 має 166 млрд$ та 229 тонн золота. Чехія – 135 млрд + 11.5 тонн золота. Мордор — 567 млрд та 2299 тонн золота (до вторгнення показник був 630 млрд (-10%)).
➡️ Структура резервів. Монетарне золото складає лише 5.44% від всіх резервів, або лише 1.5 млрд, готівка і депозити лише 7.7 млрд (27.7% від резервів) і 62% — це цінні папери, які є звичайним ділом для країн. Але в нашому випадку потрібно розбиратись більш детально з портфелем цінних папер: який відсоток гарантійних, який відсоток викуплених на внутрішньому ринку і так далі.
➡️ Залежність від підтримки. Відновлення золотовалютних резервів і збільшення відбулось завдяки фінансовій допомозі США, ЄС та Світового банку, які тільки на рахунки НБУ у листопаді поклали 2.7 млрд$, що склало 10.7% від всіх наших резервів.
➡️ Тенденції. НБУ викуповує гривню біженців за кордоном, останній час показник зменшився з 1 - 1.5 млрд до 580 млн$ на місяць, але НБУ має викуповувати цю гривню зі своїх резервів — і розраховуватись не цінними паперами... А до цінних паперів, НБУ вже вп'яте викупив державні військові облігації, що теж важко назвати справжнім резервом, якщо дивитись на портфель цінних паперів.
➡️ Можливості. Надійним джерелом поповнення саме валютних резервів залишається викуп Нацбанком валюти у експортерів — головне джерело агропродукція, металургія дуже просіла. Хоча не варто скидати з рахунків — міжнародні перекази заробітчан і біженців додому. Вже у липні грошові перекази в Україну повернулись у довоєнний стан на рівні 1.1-1.2 млрд$ на місяць — тобто повністю компенсують витрати НБУ (580 млн) на викуп гривні. Тобто, якщо валютна підтримка нашої держави зараз складає 3-4 млрд на місяць від всіх союзників, то 600-700 млн$ ще «докидають» біженці і заробітчани в нашу економіку.
➡️ Головна загроза — державний борг. У цьому році Україні вдалось відтермінувати виплати по великій кількості зобов'язань та заощадити на відсотках близько 5 млрд$. Але про жодне «списання» мова не йде. Ще до 24 лютого «кредитне навантаження» на наш бюджет було на рівні 35% державного бюджету, при кредитному портфелі держави у 2.5 трлн гривень за 11 місяців він виріс на 47% до 3.9 трлн. У 2023 році держборг країни може скласти 6.4 трлн гривень, або 106% ВВП. Для розвинутих країн, з великими резервами та об'ємом економіки - борг і 200% ВВП не проблема (Японія), але для нас так. Якщо у 2021 році НБУ втратив 10% резервів на погашення «річних відсотків» при обслуговуванні боргу на той момент менше ніж 2 трлн грн.
Тож, висновок такий: у короткостроковій перспективі завдяки міжнародній допомозі, валютній стабілізації після «шоку вторгнення» Україна може забезпечити макроекономічну стабільність. У середньостроковій та довгостроковій перспективі Україні будуть необхідні заарештовані активи рф, або відстрочка/списання/довгострокове перекредитування під менший % своїх боргів.