Кілька роздумів про те, чи варто очікувати наступу з боку біломосковії?
У жовтні в декількох публікаціях писав вже чому наступ малоймовірний. А станом на сьогодні ця вірогідність знижується до «мінімальна», бо те, що я перелічував раніше залишається актуальним зараз, але додались й додаткові дані, що мінімізують ймовірність:
Старі мої аргументи (з жовтня):
➡️ Велика показовість підготовки. Перепідготовка військових, прибуття росіян, місце розміщення основних сил — все робиться не то що публічно, а надто відкрито. Не потрібні супутники, щоб зрозуміти де розквартировані війська, де стоять літаки та інше.
➡️ Обмеження пересування в окремих районах біломосковії. Основна лінія концентрації окупаційних військ Пінськ-Гомель це 30-50 км, що досяжна для артилерії та Himars.
➡️ Нелогічність. Якщо готуєш сухопутний напад, то концентруєш для цього не тільки людський резерв, а й важку техніку, БК. Тоді для чого ешелонами перевозиться техніка та БК на інший напрямок (коло сотні танків Т-72, сотня ешелонів з БК) за пів року було вивезено в іншому напрямку.
➡️ Місцевість. Напад на Київ з біломосковії саме колосально переважаючими силами був логічний в рамках «неочікуваності» та спроби оточення. А просто атакувати через Полісся (ліси, болота, річки), де є кілька головних доріг, де мости заміновані та де вже чекають — це більша безглуздість, ніж в лоб 4 місяці штурмувати Соледар-Бахмут.
Нові мої аргументи (зараз):
➡️ Прикордонники зробили звіт, що мордор перекидає значні піхотні підрозділи на Схід України, які місяць тому були перекинуті в біломосковію.
➡️ СNN (їх слова часто потрібно ділити на 2, але) повідомляють, що артилерійський вогонь різко скоротився і на окремих ділянках став менше на 75%. Це опосередковано може свідчити про початок «голод» та «фізичне зменшення кількості артилерії».
➡️ Загалом не кажу, що наступ неможливий на 100%, але все вказує на очевидну стратегію московії. Вона використовує біломосковію як полігон для підготовки мобіків, які перекидаються на місяць-півтора для підготовки, бо не вистачає власних потужностей. Після навчань відправляє на необхідні ділянки фронту.
При цьому, щоб наш Генштаб залишав суттєві сили на кордоні розповсюджує ІПСО про наступ (недаремно одна російська велика помийка почала публікувати карти із «Північним фронтом»). Проводить базові навчання мобіків з білоруськими інструкторами (яких вже мало в московії), а все імітує під наступальну підготовку. Тягають комплекси «Іскандер» по кордону туди-сюди, показуючи серйозність намірів. Тільки проблема в тому, що саме високоточні ракети саме для ОТК «Іскандер» вичерпані, а пріоритет відновлення — «Калібри». А наш медіапростір починає кипіти розповідями про наступ через відсутність аналізу подій, пошук «сенсацій» та часто підігрівається нашою владою для певних дипломатичних цілей і коли градус стає трохи високим — то з’являється новина від нашої розвідки, прикордонників про «малу ймовірність наступу».
➡️ Тому зараз біломосковія — це більше полігон підготовки мобіків, а не плацдарм нападу. Наслідки 300-тисячної мобілізації мордору під Соледаром та Бахмутом, а для нового напрямку потрібна нова мобілізація і коли вона буде, то залишаються відкриті питання для ймовірного нападу з біломосковії - це важка техніка та концентрація БК. Плюс необхідний хоч якийсь відсоток підготовлених частин для наступу (під Бахмутом мобіки «розбавлені» професійними з'єднаннями).
Тож працюємо та донатимо на ЗСУ.