Нотатки ймовірних державних стратегій після війни або затяжного конфлікту
Якщо у Вас думка, що на пів аркуша А4 буде «еліксир щастя», то на жаль, я не Дамблдор. Але можу зробити невеличкі нотатки двох ймовірних державних стратегій, враховуючи умови в яких буде на той час наша країна:
➡️ Умова перша — перемога України у найближчий рік-два. Мордор або повністю/частково втрачає ознаки суб’єктності, що призводить до «денуклеаризації» (ядерного роззброєння) країни, зміни керівництва країни, повернення окупованих територій України (можливо не тільки нам). Мордор виплачує репарації, заморожені активи рф поступають до України, а союзники допомагають реалізувати «умовний план Маршала».
➡️ У цьому разі державна стратегія мала б базуватись на впровадженні швидкої цільової (найбільш перспективні галузі) економічної відбудови, так званих «фішок» (про які писали: перша, друга, третя, четверта, п’ята, шоста) як фактору відновлення економічного, демографічного та зовнішньополітичного потенціалу країни.
➡️ Умова друга — затяжний конфлікт із повною перемогою у 3-5 років, або повернення територій із «замороженням» конфлікту через «недобитість ворога». Умовно протягом 3-5 років Україна поверне свої території, але мордор не буде до кінця переможений, а тому демілітаризований, що призведе до постійного ризику вторгнення та необхідності витрачати надбюджети на оборону.
➡️ У цьому разі на державну стратегію будуть впливати два фактори: колосальний ріст державного боргу та потенціальне загострення. Цього року державний борг України скоріш за все перевалить за наше ВВП та складе десь на рівні 6-7 трлн гривень (від 24 лютого + 4.5 трлн гривень в районі 100 млрд$). Для розвинутих країн такий борг не особлива загроза, але не для післявоєнних країн, що розвиваються.
Звісно союзники кажуть, що «будемо підтримувати скільки потрібно», але розумна людина має розуміти, що це дипломатія і умови можуть бути змінені. У грудні 2023 закінчиться відстрочка по виплаті боргових зобов’язань і у цьому разі держава буде вимушена сподіватись або на нову відстрочку, або контрольований дефолт. Тому за умови, що у 2023-24 роках ворога не буде переможено, то ключовим елементом державної стратегії буде не скільки економічна відбудова, скільки жорстка монетарна політика із контрольованим дефолтом для забезпечення макроекономічної стабільності у середньостроковій перспективі. Багатьох лякає слово «дефолт» через 90-ті. Тоді він був неконтрольований — це страшно, контрольований теж не «цукерка для громадян», але дозволить не допустити неконтрольований, хоча все одно матиме тонну негативних наслідків — головне іміджевих.
Зараз же стратегією уряду має бути пошук шляхів нової відстрочки або перекредитування під менший відсоток, або списання. Кредитний портфель нашої країни з боргом під дуже великий відсоток і короткі терміни — це головні проблеми.
Державний борг може бути страшнішим ворогом за мордор, оскільки не побудова стратегії «що з ним робити» у майбутньому, може стати «зашморгом», що не дозволить повноцінно відбудуватись, або причиною колапсу економіки.
Якщо дуже коротко та без прикрас, то так виглядає ситуація в моїй голові…
Тому, я не втомлююсь повторювати: «Донатьте на ЗСУ, бо це головний фактор перспективи існування та відбудови країни».