Хантінгтон: «Армія — дзеркало держави» (Частина Перша)
Отримував від Вас запити на питання:
⏩Який поріг втручання цивільного керівництва у військові справи?
⏩Як позбутись в армії «я керівник — ти дурень»,
⏩Чи потрібно певним військовим іти в політику і ряд подібних питань.
І згадав як у студентські роки за програмою читав Хантінгтона «Солдат та держава», тоді не придав особливого значення (не актуально було), але зараз передивився, не дивлячись на дату написання твір є надактуальним. Книгу не перекажу, але окремими фрагментами-тезами та додатковими своїми ідеями поділюсь:
⏩ Ключова ідея — це професіоналізм офіцерського складу, за яким вже і йде розуміння меж повноваження, культура взаємодії з цивільними, військова якість.
⏩ Розуміння «професіоналізму» в пострадянському просторі відрізняється від «хантінгтського». Пострадянське тлумачення — це опанування певних навичок, вид трудової діяльності. За західним підходом — це покликання через компетентність, почуття відповідальності, корпоративність і самоуправління. Найкраще підходить німецьке слово «Beruf», що перекладається і як професія, і як покликання.
⏩ Ключовий аспект військової освіти «кого виховуємо?». У пострадянському розумінні на це питання б відповіли: «Фахову (професійну) людину, яка володіє певним набором навичок». В англійській школі — «офіцера-джентельмена», в німецькій «офіцера-громадянина». Це ускладнює розуміння самої ідеї професійного війська в західному розумінні й нашому.
⏩ «Об'єктивний контроль» — це баланс між компетенцією військових і всеосяжним політичним верховенством цивільних.
⏩ Хантінгтон рекомендував, аби цивільне керівництво надало професійним військовим значну автономію в тактичній та оперативній сфері в обмін на їхнє повне та безумовне підпорядкування цивільному контролю в питаннях політики та «великої стратегії».
⏩ Розуміння об'єктивного контролю приводить до збалансованих у цілому відносин між цивільними та військовими, і до розумних політичних рішень.
⏩ Об’єктивний контроль можна вважати найнадійнішим засобом проти політизації збройних сил. Офіцер за західним зразком «професійності» просувається по ієрархічній градації завдяки вдосконаленню своєї професійної майстерності. У зв’язку із цим вони прагнуть добитися максимальної ізольованості своєї професійної діяльності від зовнішніх впливів, і насамперед від політики. Професіоналізм є повною протилежністю політизації, тому що в міру політизації армія втрачає свою орієнтацію на вдосконалення військової майстерності й просування службовими сходами відповідно до критеріїв «професіоналізму», перетворюючись замість цього на політичну організацію.