Чи потрібні інформаційні обмеження та санкції під час війни?
Моя відповідь — однозначно так. Війна — це критична форма проявів суспільних відносин. Простими словами «тяжкі часи потребують тяжких рішень». Щоб захистити демократію іноді необхідно ту ж саму демократію й обмежити. Це добре розуміли у Римській республіці (не імперії).
Диктатор у Римській республіці — це надзвичайно уповноважена особа, яка обиралась консулами та Сенатом не більше ніж на 6 місяців у разі небезпеки існування республіки. Тобто, римська демократія саме контрольовано обмежувала себе заради захисту та ефективності. Так й з інформаційною гігієною, недотримання якої часто ховають під «свободу слова», «альтернативна думка», створюючи поле для ворожих ІПСО.
Має бути спец закон, що діятиме виключно під час воєнного часу і який буде нести в собі методи попередження, санкції та покарання для посадових осіб, медіа, осіб, які володіють виключною інформацією.
Звісно ми не зможемо зупинити публікацію місць прильотів, «олешківських сенсацій» і подібного, бо у сучасному світі це нереально, але можемо обмежити:
⏩ Є дії, які спричиняють військові наслідки: публікація місць прильотів, розташування військових, пересування. Зараз ворог вже починає використовувати своїх агентів не в прямій комунікації. Типу є агент і куратор. Є агент, який зливає інформацію через мережу, підставні канали, окремі канали-«хайпожери» і тим самим їх складніше виявити, бо не має прямого діалогу, менше комунікації на якій паляться. Для мене є ряд каналів, які за гроші опублікують все що завгодно. І чомусь на них реагує ні сама тг-спільнота, а ні правоохоронні органи «хоча б спробували б створити прецедент».
⏩ Є необережні заяви посадових і не «дуже» осіб, які підсилюють вороже ІПСО. Інформація — це зброя, це такий же фронт на який витрачаються мільярди. І заява одного «публічного дурня» може ускладнити всю роботу інформаційної машини. Яка працює як всередині, так і назовні.
⏩ Є необхідність в комунікації влади та інтернет-спільноти не в односторонньому режимі. Наприклад для влади тг-спільнота існує як щось паралельно і не розглядають її як ресурс та союзника. У кращому випадку визнають як щось «нешкідливе». А спектр взаємодії дуже широкий.
Загалом принцип інформаційного контролю та гігієни має бути за схемою «рекомендація-попередження-санкція-кримінальне покарання». На жаль, я особисто вважаю, що необхідність інформаційної гігієни у владі ігнорують і далі заяв «ай-ай-ай» не йде.
Але найкраще «щеплення» — це інформаційна гігієна кожного з нас щодо поширень, публікацій, коментування. Особливо це стосується хайпожерів, які готові нести шкоду заради підписки та грошей…