Чому московія має підтримку в Латинській Америці
Нещодавно Берлін звернувся до Бразилії із проханням передати боєприпаси для Leopard 1, але отримав відмову від лівоцентристської влади Бразилії. Це вказує на те, що Берлін шукає варіанти й, що чутки про йорданські танки можуть бути й правдою. А ще вказує, що є ряд країн, які через «солідарність» з путіним будуть займати «нейтральну» позицію, або відкрито підтримувати. Чому так?
По-перше, вони схожі:
⏩ Авторитарний клуб. Це країни, які сповідують авторитарні, або тоталітарні методи управління, які не признані в більшості країнах світу, що роблять ці країни або «небажаними», або «вигнанцями». По суті це продовження розколу на «демократичні» та «тоталітарні» блоки. Нікарагуа — диктатор Ортега, Венесуела — диктатор Мадуро.
⏩ Клуб корупціонерів. Президент Еквадору Лассо — звинувачений у відмиванні грошей і корупції, президент Бразилії Лула да Сілва — звинувачений у безлічі корупційних скандалів.
⏩ «Антиянкський» клуб. Всі ці країни після деколонізації світу схиляються від диктатури до соціалізму (комунізму). У 50-60 ті та у розпал Холодної війни США активно намагались знищити клуб любителів комунізму в Латинські Америці. Наприклад, в 1967 році США пішли на повалення лівого президента Жуана Гуларта. Тоді президента, військовими Бразилії та за підтримки США було скинуто та встановлено двадцятирічну військову диктатуру. Якщо коротко, у той період США проводили дуже жорстку політику по відношенню до Латинської Америки, що відображається у міждержавних відносинах і нині.
⏩ Клуб соціалістичних країн. Майже вся Латинська Америка — це соціалістичний континент, або диктаторський край.
По-друге, московія вдало використовує міф «правонаступництва радянського союзу». Оскільки більшість країн «ліві», «соціалістичні», то рф через пропаганду вдало просуває тезу «колибелі соціалізму та комунізму» та відроджує ідеологію «холодної війни».
Загалом «чотири кити» московії в Південній Америці: гроші, зброя, дипломатія і пропаганда. Індикатором відносин з рф є «бідність», чим бідніша країна, тим більш схильна до «утопічного соціалізму» Сен-Сімона, Фур'є та Оуена: несправедливості світу та вселенської нерівності. Кому буде цікаво нехай почитає чим закінчилась історія 40 спроб створити соціалістичні фаланги Фур'є, що сталось з комуністичними колоніями Оуена в США та Англії. Тоді знайдете відповідь чому Латинська Америка живе за принципом маятника від лівих урядів корупціонерів до диктаторів (спойлер у перших закінчують гроші, а другі приходять із «сильною рукою»). Просто країна, яка звикла пиздити все: назву, прапор, церкву, ідеологію, території виявилась розумніша та грається з колоніальною свідомістю Латинської Америки на «міфах» та «колоніальних звичках халяви». Це якщо коротко про глибинні причини. Насправді дипломатично щось змінити з цими країнами складно, бо проблема не в дипломатії та міждержавних відносинах, а глибинна «ментально-культурна» і спочатку має змінитись колоніальна ментальність Латинської Америки (як і Африки), тоді їх можна буде відірвати від «колонізаторів».
Це до речі стосується і нас, бо громадянське суспільство — це дієва спільнота та, що бере відповідальність на себе, а колоніальна ментальність (що ще історично залишається в нас) — це очікування месій, халяви та простих шляхів задоволення поточних потреб.