Ми не повинні заохочувати дурість та безрозсудність окремого дипломата
Друзі, хто довго на каналі знає, що я намагаюсь тримати «політичний баланс», щоб бути більш менш об'єктивним. Так, ось дипломатія — це мистецтво від якості наших дипломатів залежить те, скільки життів наших хлопців буде збережено. Останні заяви Мельника «про підводні човни» це вже занадто, хоча межу дипломат вже перейшов із «ліверною ковбасою». Яка б не була то 100% правда, як би не боліло — посол це в першу чергу дипломат у якого є правила поводження, обов'язки та завдання.
Раніше писав, чому такі заяви шкодять задоволенню потреб ЗСУ та як має працювати наше МЗС у сучасних умовах. (Посилання на дві статті в коментарях)
Так ось заява Мельника:
«Доброго дня, люди, я знаю, що за це я отримаю ще одну бурю лайна, але в мене є ще одна креативна ідея. […] Чому б вам не відправити німецький підводний човен в Україну? Потім ми викинемо російський флот із Чорного моря».
А до цього була заява про передачу списаного фрегату Lubeck. Я ,навіть, не кажу про безглуздість цієї ідеї з військової точки зору — це окрема тема. Тема як ця заява може наблизити нас для отримання підводного човна та фрегату? Така манера відкриття публічного дискурсу нас наближує до цілі? Як повинні сприймати нас німці, якщо посадова особа України (дипломат) дозволяє собі називати «ЇХ» канцлера «ліверною ковбасою», цькувати президента, що є символом для їх нації, а тепер у «гоп-стилі» схожому на московський заявляти за підводні човни та фрегати. Яка ціль цієї заяви у позитивному ключі?
А що ми отримуємо в негативному ключі:
⏩ Роздратування пересічних німців через стиль нашої дипломатії. Просто почитайте заголовки німецьких медіа. А саме суспільна позиція німців є одним з головних індикаторів впливу на Шольца.
⏩ Інструмент для ворожої пропаганди на міжнародному рівні, оскільки це реально можна використати, щоб демонструвати наш рівень «міжнародної політики».
⏩ Людський фактор. Шольц і так роздратований, бо на нього тиснуть. Він своє роздратування намагався перекинути на США. Просто ще не доїхали танки, не вирішено питання по літаках. Але ми вже починаємо дратувати за кораблі. І питання ще раз не в ідеї, а у формі репрезентації цієї ідеї посадовою особою — дипломатом.
І тут проблема не тільки, що Мельник попутав вже береги, а в тому, що ми, наше суспільство цьому «потакає» під такими заявами тисячі лайків, запрошена персона на ЗМІ, розповіді «про сильну українську дипломатію, яка не боїться назвати канцлера іншої країни «ліверною ковбасою». Це не сильна дипломатія, а трохи інше..
Я не хочу бачити у коментарях «політичну» дискусію і не для того пишу, хто винен. Я хочу привернути увагу, що не потрібно ставитись до дипломатії як до якогось шоу та заохочувати подібні витівки як це круто, бо це зашкодить більше ніж наблизить перемогу.
А зараз в німецьких ЗМІ маємо шок від такої «креативності» про яку вони пишуть саме в лапках.