Шольц та Макрон — тестувальники зламаної європейської системи безпеки
Багатьох людей здивували заяви Шольца й особливо Макрона після Рамштайну про продовження прямих переговорів з путіним. Здавалось би країни почали передавати наступальну зброю, гучні заяви про «звільнення України», «російський тероризм», все вказує, що ілюзія «а порозмовляти з путіним» впала — все, воєнна перемога і крапка.
Але ні, Макрон у п’ятницю заявив: «Деякі люди дорікали мені, що я часто розмовляю з президентом путіним, але я й надалі продовжуватиму розмовляти з Росією, оскільки хто тоді зможе захистити можливість вільного та стабільного міжнародного порядку, якщо ми всі усвідомлено закриємо очі на імперіалістичну війну».
Насправді я декілька разів перечитав цей фрагмент і так і не зміг знайти взаємозв’язок між «вільним та стабільним міжнародним порядком» та розмовами з країною, яка веде ту саму «імперіалістичну війну», яка вже не перша за це сторіччя.
Від Шольца очікувано вже було, що він сумує за «нафтогазовими розмовами» через телефон з путіним. На щастя, міжнародна кон'юктура не дає особливої можливості йому подовжити час цих розмов. АЛЕ
➡️ Такі заяви свідчать про те, що ключові країни Старої Європи живуть в ілюзії «вгамувати», «домовитись», «переграти» відносини з путіним. З людиною, яка прямим текстом погрожувала прем’єру Британії «зробити боляче». Насправді після погодження передачі танків — ці два лідери «міряють температуру». В їх уяві 36.6 — це добровільне виведення військ рф на кордони 24 лютого та підвішений статус Донбасу та Криму.
За їх уявою тоді стабілізуються міжнародні порядки та безпека, а відносини з рф будуть «переглянуті». Путін своєю чергою буде підігрувати цей градус «виваженості» через своїх «нафтогазових наркоманів»: Угорщину та Сербію, з яких постійно будуть йти «миротворчі ініціативи». Після того як путін продовжить агресію — будуть літаки та такий же замір «температури» від Макрона і Шольца, які продовжать наївно вірити у «здоровий глузд» та «владу грошей».
➡️ Тож для мене підсилення кооперації та взаємоінтеграції виробництв зі Східною Європою, Балтією та Скандинавією має бути пріоритетом для перестрахування змін температури в головах «західноєвропейських лідерів». Дивлячись на позиції Шольца та Макрона цілком є ризик, що після певних успіхів ЗСУ (звільнення півдня) ті можуть вирішити, що справу зроблено і час домовлятись.
Тож маємо розраховувати на спільні потужності з Польщею, Чехією, Великою Британією, Балтією та Скандинавією за підтримки США (у разі успіху під час виборів у 2024 році) для здійснення бажань щодо загальновизнаних кордонів 1991 року.
Сподіваймось на краще, але готуємось заздалегідь до гіршого.