🇺🇦📍Україна отримала історичний шанс відродити Придунайський регіон та підняти мільярди, що втопила на дні ріки
Дана стаття є анонсом моєї великої статті, що незабаром вийде на порталі Deepstate
➡️У липні 2022 Адміністрація морських портів України (АМПУ) оголосила про початок днопоглиблювальних робіт у морських портах Ізмаїл та Рені. За планом дно повинну бути поглиблене до 7,2 метра. Частина скаже: "Ну, новина і що з того ?".
А справа лежить у далекому 2004 році, коли Україна розпочала будівництво найбільшого на той час проєкту Дунай — Чорне море. Реалізація даного проєкту мала принести до бюджету України мільярдні прибутки. Тільки той факт, що за прогнозами 2004 року українська частка дунайського вантажообігу повинна була зрости з 2% до 60% робить цей проєкт економічно обґрунтованим. Але на шляху економічного відродження Придунав'я стояли дві проблеми: екологія та Румунія, яка не хотіла втрачати "дунайську монополію". Румуни не могли конкурувати з українським аналогом Сулинського каналу прохід через який був на 40% дешевшим.
➡️Важливість українського каналу була в тому, що на Дунай приходиться 85% товарообігу головної річкової транспортної артерії Європи Рейн-Майн-Дунай. У 2007 році перша черга проєкту (канал Бистрий) була завершена і німецьке судно з осадкою у 7.2 метри увійшло у канал. Судна з такою осадкою - це 80% морських суден і суден змішаного («річка-море») плавання, які заходять у порти нижнього Дунаю через Румунію.
➡️Тоді Румунія підняла "екологічний ґвалт" за яким приховувався конкретний "шкурний" інтерес - не допустити завершення будівництва та відновлення каналів, які б змістили головний чорноморсько-дунайський торговий потік у бік України. Тільки румуни у той час не казали, що вони з 1950-тих років будують канали та поглиблюють дно наявних, що шкодило Україні. Колишній посол України в Румунії Антон Бутейко ще у 2004 році казав: "Потреба в побудові каналу виникла не лише з простого економічного бажання української сторони – значною мірою вона виникла внаслідок поведінки румунської сторони, яка, якщо подивитись на карту, зробила масу каналів, по яких відводились води Дунаю і таким чином замулювалась та частина річки, яка входить до української території. Ми давали румунській стороні ноти протесту у зв’язку з тим, що вони поглиблювали дно Дунаю і цей мул вивозили в частину Нижнього Дунаю, яка проходить по українській території".
➡️І хоч канал у 2007 році було завершено наш уряд перестав за нього боротись з румунами і як наслідок підтримувати його у належному стані. Канал замулився з 8 метрів у 2007 до 4 метрів у 2021 році. при мінімально необхідних 6, а бажано 8, щоб конкурувати з румунським Сулинським каналом. Так, українські мільярди, що були витрачені на будівництво та ті, що могли бути зароблені пішли на дно Дунаю. До початку широкомасштабного вторгнення в Ізмаїльський і Ренійський порти судна заходять тільки з боку Сулинського каналу (Румунія), сплачуючи податки там.
🤫І о диво у липні Україна починає відновлювати канал і жодна європейська країна не "проти", Румунія теж не біситься. Чому так? Чому вже не має такого європейського "екологічного" ажіотажу? Що потрібно зробити додатково, щоб Україна стала "Чорноморськими воротами у Центральну Європу"? Наскільки це шкодить природі та чи є інженерні рішення зберегти дунайську біосферу. Все це буде незабаром у великій статті на блозі :)
У коментарях карта демонстративно показує, що відбувається з трафіком через Дунай. Дані вже по деокупації о. Зміїного та відновлення роботи українського каналу "Бистрий". Основні точки на карті це українські судна, або судна з українською агропродукцією, що прямують у бік Центральної Європи, сплачуючи податки Румунії за перехід.