Загальна ситуація на фронтах. Розвінчання руснявих фейків
⏩ Оріхово — Гуляйполе — Вугледар. Як писав кілька тижнів тому про ситуацію під Оріховом та Гуляйполем, така вона і залишається — жодних проривів не було. Був тактичний відхід на кілька кілометрів, розширення сірої зони, яку по факту ніхто не контролює, зустріч ворога з артилерією, перерізання вогнем підвозу підкріплення. Загалом на цих напрямках ворог і не збирався масовано атакувати, а відправив сили у складі кількох піхотних рот за підтримки лише 1-2 танкових рот у відволікаючий удар в один кінець. Головне місце удару був Вугледар, який намагались з наскоку взяти. Підрозділи, що тримають Вугледар продемонстрували надстійкість, а введенні резерви та вогнева підтримка феєрично закінчили наступ взяттям кількох кварталів Микільських дач та сусідніх полів, де успішно орки й лежать. Тож загалом під Вугледаром тяжко через постійний тиск та роботу ворожої артилерії, але «оточення», боїв в центрі міста та іншого — не має.
⏩ Мар'їнка та Авдіївка. Там тусують підрозділи бабуїнів де-не-де за інерцією намагаються атакувати, але зазнали великих втрат та вимушені перегруповуватись. В Мар'їнці хлопці теж творять дива, майже рік ворог не може прорвати оборону і відсунути наші підрозділи, які за 10 кілометрів від Донецька. В Мар'їнці не має руїн, бо руїни це коли є хоча б кілька стін від будинку, там вже кам'яне поле. Цікава річ, що військові відзначають, що бабуїни воюють краще за московських мобіків, тривалість війни дає о собі знати...
⏩ Бахмут — Сіверськ. Білогорівку (яка біля Сіверська) — ніхто не взяв. Село контролюють військові як і його околиці. Головний тиск ворог концентрує на Сіверськ з боку Соледара, що аналізував кілька тижнів тому. Загалом вся Бахмутсько-Сіверська оборонна операція вирішиться в битвах за три маленькі села: для Бахмута ключове село Іванівське. Для Сіверська рубіж Васюківка — Роздолівка — Веселе. Ці села стратегічно важливі як Яковлівка та Бахмутське для Соледару, де стались не дуже приємні речі й втримання міста стало надто небезпечним.
⏩ Кремінна — Сватове. В лісах під Кремінною ніхто панічно не тікає, йдуть зустрічні бої та вирівнювання лінії фронту, щоб уникнути оточення, сильний тиск, ворог накопичив суттєвий резерв, але жодного прориву немає. Так само із Двурічне — Грянівка, там ворог просунувся з боєм в лісі, але прориву і виходу до Куп'янська немає.
Загалом ворог буде кидати орків на відволікаючі удари на всіх напрямках та імітувати небезпеку з біломосковії. М'ясо, що атакує без потрібної переваги це шлях в один кінець. Хоча і нашим хлопцям складно. Головна ціль ворога скувати сили ЗСУ на протяжності всього фронту й обмежити можливість перекинути резерв під Бахмут і Сіверськ. Також ворог розраховує, що Генштаб не буде залучати стратегічний резерв для весняного наступу. Тому до прибуття західної техніки хоче досягти політичного результату — взяття Бахмута та Сіверська у будь-яку ціну.
Тож жодного прориву як малюють в московії не має. Задля безумних цілей ворог несе великі людські втрати. Наші хлопці тримаються, є успіхи та локальні поразки, але більше першого. Дійсно тяжко і ситуація за день змінюється від умовно «тяжка» до «критична» і навпаки. Враховуючи характер боїв, то більш актуальним є не армія морських дронів, а зайвий десяток тепловізорів, БПЛА, оптика.
Тож Залужний мені відзвонився — я передав, що все добре.
* Моя інформація може мати неточності, певні замовчування, запізнення в силу об'єктивних причин. Я не офіційне джерело, тож враховуйте це і я пишу з метою об‘єктивно заспокоїти.