Соціальна справедливість чи дурість? (Частина перша)
Друзі, я рідко пишу щось провокативне і концентруюсь на тому, що нас об’єднує, але коли йде щось "занадто небезпечне" як було з розмитненням дронів та іншим, то вважаю за необхідність коментувати та прояснювати. Тому прошу, обговорюємо новину та шляхи вирішення, а не політизуємо дискусію. За надмірну політизацію, агресію та уживання слів у дискусії «зеленобот», «порохобот» - будуть санкції. Пам’ятайте в першу чергу ми УКРАЇНЦІ, а вже потім прихильники партій. Дякую
Почув інтерв’ю Гетьманцева, де він заявив, що згідно зі змінами до Податкового кодексу пенсію можуть зменшувати, якщо людина за кордоном (сказав, що й збільшуватись, але це маніпуляція). Виправдання цього кроку «соціальна справедливість».
Цитата:
«Багато держав запровадило різноманітні програми підтримки й може бути так, що в одній сім'ї доросла жінка змогла знайти роботу чи запустити бізнес, отримує соціальні допомоги й в Україні, і від держави перебування. Та батьки її отримують двоканальну підтримку, а також подушку безпеки у вигляді заощаджень. Жодна соціальна виплата не знімається. Але іноді вони можуть вплинути на розмір цього соціального зобов'язання й іноді може бути перерахунок як в бік збільшення, так і зменшення».
💬 Далі Гетьманцев розповідає, що є люди, які втратили всі документи та не отримують жодну допомогу.
➡️ Мій коментар наступний. Я не вперше раз бачу подібні заяви, які розділяють українців на тих, хто залишились і біженців. Такими заявами Гетьманцев формує облік, що всі 9 млн біженців (цифру, яку він оголосив) – це якийсь «батальйон Монако».
➡️ Про маніпулювання у заяві.
Помилки в концептуальному розумінні:
⏩ По-перше, «біженство» як явище є НАСЛІДКОМ того, що держава неспроможна виконати свою три базові функції – безпека громадян, захист приватної власності, дотримання дії Законів (за окуповані території). Перші поліси-держави створювались для цього. Людина має на це право і якщо це не гарантує держава, то право на пошук. Велика кількість біженців це жінки й діти з пенсіонерами, у багатьох з яких чоловіки на фронті.
⏩ По-друге, держава конституційно гарантує рівність застосування Законів до громадян. Наприклад, єдиний підхід до пенсійної виплати, незалежно від того в Україні чи за її межами.
⏩ По-третє, пенсія – це не «подарунок» від держави, розмір якої вона визначає сама. Пенсія за віком – це приватне накопичення людини за життя шляхом сплати податків. І є чітка формула вирахування розміру виплати для всіх. До речі накопичені податки за логікою взагалі мають бути предметом спадковості у разі, якщо людина не встигла використати.
⏩ По-четверте, якщо людина протягом року не може відновити документи для отримання виплат, то це не проблема інших громадян, а проблема ДЕРЖАВИ, яка не може забезпечити швидке відновлення документів на відцифровку яких з 2014 року витрачено мільйони.
➡️ Помилки в описовій складовій та розумінні ситуації:
➡️ По-перше, помилка в портреті біженця. Пенсіонери фінансово найменш захищені як в Україні, а з пенсією у 3-4 тис. гривень в Європі й подавно (70-100$ це нічого). Середньо статистична родина біженців це мати, дитина та людина старшого віку з вищою чи профільною освітою. Жінці в принципі важче знайти в Європі роботу, бо більшість праці для українців – низькокваліфікована та фізична. На 3 людини у кращому випадку працює одна жінка, бо для людини старшого віку знайти роботу майже нереально. Більшість допомоги не перевищує мінімального прожиткового мінімуму (найчастіше менше від реального в залежності від країни перебування). Біженці в основному без знання мов, де жінка працює не за фахом на фізичній роботі, щоб забезпечити в середньому 2 людини.
Який в сраку бізнес? Якщо і є 0.5%, які «дивом» відкрили бізнес, то це явно не пенсіонери з дітьми й у будь-якому разі «одинокі» випадки не можуть бути аргументацією для застосування підходу стосовно 9 мільйонної групи. Тай відкриття бізнесу - це покарання чи заслуга людини?
*Продовження далі 👇🏻