Потенційний план, щоб обмежити можливий деструктивний вплив Китаю 🇨🇳
Я відповім у формі роздуму та гіпотез, для перевірки яких ще потрібен час.
Тож є ймовірність, що Китай почне постачати озброєння московії. Як цього уникнути і що робити:
⏩ Що робити зараз?
Хоч я вчора бачив багато "насмішок" з того, що Зеленський та МЗС шукає прямого контакту з Сі Цзіньпіном, насправді це правильно. Питання не в тому чи відбудеться контакт, питання в тому, хто побачить, що Україна йде на контакт.
➡️ Річ у тому, що у жовтні 2022 року на саміті ЄС відбулась стратегічна дискусія про відносини з КНР. Європейські лідери у більшості дійшли згоди, що за останні роки двосторонні відносини між ЄС та Китаєм деградували та стали більш напруженими. Тому за таких умов держави ЄС практично одностайно виступають за захист європейського ринку від зростаючих обсягів дешевого та неякісного експорту з КНР. Якщо коротко, то в Європі йде широка дискусія щодо протекціонізму європейського ринку від Китаю. Головні противники цього підходу — це Шольц (який продавив продаж китайцям стратегічного об'єкта термінал COSCO, за що його критикували після Саміту) та Угорщина, яка заявила, що буде накладати вето на всі рішення, які шкодять європейсько-китайським відносинам. Тож потенційно ЄС налаштовано до обмежень КНР з певними перепонами.
➡️ Дії нашої дипломатії щодо діалогу з Китаєм мають бути направлені в першу чергу на європейський інформаційний простір та ефект в ньому. Якщо Шольц має гарний контакт з Сі, то звернутись до Шольца, щоб той передав запит на переговори. Якщо сьогодні стало відомо, що Макрон їде у Пекін, то надіслати запит і йому. Щоб у разі чого наша дипломатія мала аргументи щодо санкцій проти КНР і те, що ми шукали контакт.
➡️ Далі. У переліку є країни, які хочуть обмежити європейський ринок для китайських товарів, то зараз у закритому форматі необхідно ставити їм питання, якою буде їх реакція у разі постачання озброєння на московію. Паралельно цей підхід узгодити з Вашингтоном, бо вони зацікавлені, щоб втягнути ЄС у торгові війни з КНР.
⏩ Що робити далі?
Якщо китайською владою буде прийняте рішення про постачання, то вже заздалегідь підготовленій "антикитайській" коаліції (таємно) тиснути на інші країни ЄС для обмежень Китаю. Паралельно демонструвати цілком реальний аргумент, що ми а) шукали контакт; б) готові були йти на діалог; в) це порушення міжнародних норм. У серпні, коли ескалація довкола Тайваню була на піку ЄС офіційно пригрозив санкціями Китаю більшими ніж стосовно московії — до цього теж можна апелювати.
➡️ Запропонувати взаємовигідний (для України, США та ЄС) формат санкцій проти КНР.
Санкційний підхід — ввести додаткове мито на китайські товари. Китай не відмовиться постачати товари у ЄС, бо іншого подібного ринку збуту просто не має, але при цьому в них буде накопичуватися нереалізована продукція і через якийсь час (кілька місяців) конвеєр почне вставати, а підприємства скорочувати виробництво, що своєю чергою збільшить безробіття. Уявіть у масштабах Китаю навіть +1-3% безробітних.
ЄС 🇪🇺— отримає привід і можливість ввести захист свого ринку та виробника, Україна отримає аргумент відмовити Китай від неправильного кроку. Для цього цей захід має бути оприлюднений "до" фактичного постачання озброєння.
США 🇺🇸 буде "за" весь економічний кіпіш довкола Китаю, що Байден вдало зможе продати на виборах як боротьбу з китайською загрозою. Як раз за бездіяльність з цього питання і дорікають йому республіканці. При цьому ринок ЄС не зазнає такого "шоку" як від енергетичної кризи, а навпаки у перспективі стимулюватиме ЄС до перенесення виробництв з Китаю про яке вони й так довго говорять. При цьому підвищення цін на китайські товари населенню можна аргументувати ціллю стримування Китаю та наслідок порушення міжнародних норм у тому числі у сфері прав людини.
Не судіть суворо, це поки нотатки роздумів, якими поділився на Ваше прохання. Буду радий за доповнення.