Бахмут та московське ІПСО
Останні дні все більше в нашому інфопросторі нагнітають тему щодо Бахмуту. Емоційність зашкалює до тієї межі, що цілком простежуються панічні настрої. Мій чат-бот завалений повідомленням "Що з Бахмутом?". Хочу ще раз наголосити, що актуальні військові кампанії ЗСУ я не коментую, щоб не нашкодити. Наша цікавість не вплине на результат, а ось нашкодити може. В Бахмуті важко, дуже важко. Ось, що потрібно знати й все.
Під ці настрої ворожа пропаганда працює во всю. Головні три напрямки пропаганди найближчими днями: ➡️ втримати Бахмут це політичне рішення, ➡️ військове командування печеться лише про своє становище, ➡️ візит Сирського це підготовка до здачі міста. Ціль даної пропаганди розрахована навіть не на нас з Вами, а саме на військових та їх родини. Ціль ворога — позбути довіри до військового командування, що надалі стане причиною не виконання наказів та напруги всередині країни. Ціль ворога нагнітити ситуацію, щоб суспільство почало безрозсудливо тиснути на військове командування. Це ненормально, коли військові повинні виправдовуватись "це не політичне рішення" (Маляр та Сирський). Приклад ІПСО ворога скину у коментарі 👇🏻
Хочу, щоб ми зрозуміли: ми не будемо знати весь стратегічний задум Залужного, Сирського та інших, чим нижче по ланках, тим ще менше будуть знати. Навіть командири бригад можуть не розуміти всієї цілі. Завдання командувача довести Україну до перемоги й він буде ще не раз віддавати важкі накази. Ми ж маємо дуже тонку суспільну межу між "важким наказом" та "політизуванням рішення" в наших головах. Все, що транслює наше військове командування нам остається сприймати лише на віру, бо ми не маємо тієї інформації та стратегії, що має командувач та найближче оточення.
⏩ Я завжди казав раніше все перевіряти та "на віру" нічого не сприймати. Тож підтверджу це окремими тезами:
➡️ Командування вже показало, що може перегравати ворога. Згадайте Лисичанськ та Сєверодонецьк, де була та сама історія й істерика, що це політизовані рішення. Ці рішення дозволили виснажити ворога та провести успішні контрнаступи з обмеженим ресурсом.
➡️ Ворожа мобілізація після якої теж була істерика і яка за задумом ворога мала вже вийти до Дніпра змогла лише дві речі: стабілізувати фронт та захопити за 5 місяців 26 сіл та одне десятитисячне місто Соледар. Будь-який втрачений метр власної землі це біль, але це не співставні втрати/результат.
➡️ Жоден політик не має впливу на Залужного і не може змусити його політизувати військові рішення, бо зараз не існує політика, який би міг це зробити фізично. Уявіть просто суспільну реакцію якщо Залужного знімуть з посади, або стосовно нього здійснять тиск щодо військових рішень. Що тоді буде? Всі це добре розуміють.
➡️ Особистість Залужного. Я зробив нарізку відео (у коментарях) і буду вдячний якщо їх подивитесь. Подивіться на очі командувача, його почервоніле обличчя та ком в горлі коли він розповідає про своїх солдат: пілота та мати. Послухайте манеру спілкування і тон, коли мова стосується дітей. І дайте відповідь на це питання: "Чи це та людина, яка буде жертвувати людьми через політичні мотиви?" Для переконливості увімкніть будь-яке відео герасимова та суровікіна і порівняйте.
Ми маємо вірити в ЗСУ та довіряти нашому вищому командуванню, яке приймає саме стратегічні рішення. Не піддавайтесь паніці та впливам пропаганди.
Іноді командувач повинен приймати важкі рішення для успіху і це не його бажання, це його обов'язок.