Шляхи обмеження московського представництва в Африці (частина перша)
Продовжуємо вивчати тему Африки в контексті національних інтересів України. Продовжуємо серію статей на цю тему:
Міжнародна безхребетність — породжує безкарність. Безкарність породжує ПВК «вагнер»
Московія будує нову фінансову подушку для довготривалої війни через вагнерівців та лаврова
7 квітня показовий день рівня дипломатичного проникнення в Африку для України. Цього дня відбулось голосування щодо виключення московії з Ради прав людини із 54 країн Африки лише 7 підтримали Україну (Бенін, Чад, Джибуті, Єгипет, Габон, Кенія та Лесото). Більшість країн системно утримуються, або голосують проти.
⏩ Чому Африка важлива в контексті війни?
• Все частіше в американському та європейському інфопросторі з'являються статті, що московія обходить санкції через африканські країни.
• Московія несе в Африку дестабілізацію, на якій заробляє великі кошти шляхом найманства та вивезення ресурсів, які згодом вкладає у війну в Україні.
• Африканські країни можуть бути важливим елементом у посиленні міжнародного тиску.
• Африканські країни у майбутньому є перспективними партнерами для нас, особливо Нігерія, Кенія, Джибуті.
• Африканські країни — це великий сховок радянської військової техніки та боєприпасів. Я посивів, коли побачив кількість наданого озброєння тільки Україною протягом 2010-2018 рр., для прикладу ми передали африканським країнам понад 500 танків Т-72 різних модифікацій (графік у коментарях).
⏩Який підхід можемо залучити?
Поки Україна у стані війни ми не можемо організовувати миротворчі місії та пропонувати інші військово-стабілізаційні дії для протидії московським ПВК в Африці. Підхід зараз має бути виключно дипломатично-економічний. Відійти від "м'якої дипломатії", коли намагаємось сподобатись всім та перейти до "сильної дипломатії". Африка ділиться на різноманітні субрегіони, де між країнами відбувається пряма, часто військова конкуренція за вплив. Мало того кожний цей субрегіон представлений як мінімум однією впливовою (в рамках субрегіону) країною, яка відкрито підтримує Україну і мало того протягом десятиліття намагалась знайти з нами контакт. Так, є ціла плеяда африканських країн, вибачте за жаргон, яких ми відверто динаміли. Питання тут не в обмежених ресурсах міжнародної дипломатії, а саме у нашій дипломатичній доктрині.
⏩ Що ми можемо запропонувати африканським країнам?
➡️ По-перше, для 16 країн Африки Україна є головним імпортером зерна та олії, де доля нашого зерна складає від 30% до 68% (Сомалі). Ціна на зерно в Африці через кризу зросла з 318$ за тонну до 450$. Ціни на олію в Єгипті та Судані виросли на 55%.
➡️ По-друге, ціла низка африканських країн занепокоєна присутністю ПВК Вагнер у регіоні, про що була окрема стаття. Зараз Україна може виділеним африканським партнерам запропонувати військове навчання для їх військових сил та обмін досвідом по завершенню війни.
➡️ По-третє, в Африці дуже поширений антиколоніальний рух.Через брак інформації з України та слабке представлення нами наших інтересів у більшості випадках московію не сприймають як колоніальну державу.
⏩ Що можуть запропонувати нам африканські країни?
➡️ По-перше, обмеження московії у міжнародних інституціях та представлення інтересів України на континенті;
➡️ По-друге, економічна співпраця. Є цілий ряд країн, які підтримують Україну і в наступному десятилітті стануть дуже впливовими країнами Нігерія та Джибуті — африканський Сингапур;
➡️ По-третє, є просто колосальні запаси радянського озброєння, які можна у різних варіаціях отримати Україні у разі гарних відносин.
Це було прев'ю до власне плану як нам без зброї перемогти (обмежити) московію в Африці. Завтра вийде цей план (спробую встигнути все опрацювати), але зараз скажу в нас є реальний шанс, навіть враховуючи обмеженість ресурсів і неможливість структурно вести широку дипломатію, досягти великого успіху. Успіх в Африці може стати дуже неприємним сюрпризом для московії.