*Продовження (Частина третя)
➡️ 2) Економічна співпраця. Після налагодження нормальних дипломатичних контактів, а точніше під час цього "налагодження" ми маємо дати цим країнам як мотивацію, так й конкурентні можливості стосовно африканських "союзників" московії. Єдине, що в наших силах — це продовольство. Для Африканського континенту — це стратегічний ресурс на рівні зі зброєю. Тому доцільно переорієнтувати продовольчі поставки з країн, які нас відверто ігнорують (Сомалі, Судан та особливо Ефіопія) до потенційних союзників, які так само потребують продовольства. Саме стабілізація продовольчих цін дозволяє розвиватись країнам та захищати себе від вагнерівського проникнення.
➡️ 3) Культурно-освітня співпраця. В Африці дуже розвинений суспільний напрямок боротьби з колоніалізмом — це й має бути головна ідеологічна теза за яку має зачепитись наша дипломатія та пропаганда на континенті. Зачіплятись потрібно від африканських студентів, що навчались в Україні (в основному це Нігерія, Кенія, Марокко) та йти далі у напрямку заборони московських телевізійних каналів, які присутні там у великій кількості. Паралельно можна розробити меморандум щодо освітньої співпраці.
➡️ 4) Військова співпраця. Африка — це місце найбільшої кількості національних, територіальних, релігійних, етнічних конфліктів. Питання обороноздатності та безпеки ключовий аспект для всіх країн континенту. Зараз ми не можемо надати якусь допомогу, але: можемо окреслити, що по завершенню війни в Україні військові з союзних африканських країн зможуть пройти навчання в українських інструкторів. Далі, можна розвити ідею, щоб стабілізувати регіон потрібно вичавити вагнера миротворчими заходами, а для цього необхідно позбавити московію членства в Радбезі, або хоча б право "вето", а, отже підтримати дипломатичний напрямок України.
Ще багато думок, але й так вже перезавантажив Вас, шановних співрозмовників, текстом. Сподіваюсь для Вас ці ідеї були цікаві, а для відповідальних осіб будуть корисні. Дякую