Політекономічний нарис ситуації в Україні на 2023 рік
Тиждень тому НБУ погіршив прогноз відновлення економіки країни у 2023 року з 4% росту до 0.3%.
⏩ Чому так сталось?
Окрема група людей сприйняла це як ще більше погіршення економічної ситуації. Паралельно почалися маніпуляції на валютному ринку та спроба його розхитати прогнозами 48 грн за 1$ і більше. Тож вважаю за доцільне коротко прояснити з макроекономічної точки зору чому погіршився прогноз.
У прогнозі, який прораховувався ще у вересні 2022 в період активного контрнаступу ЗСУ було закладено дві важливі перемінні: повноцінне розблокування портів та завершення бойових дій у середині 2023 року. Зараз же цю перемінну скорегували, що бойові дії будуть тривати прогнозовано до середини 2024 року, а повноцінна робота портів буде тривалий час унеможливлена. Плюс додали третю перемінну —знищення енергетичної інфраструктури. Тож відклали ріст після падіння, відклали мінімум до середини 2024 року.
⏩ Що буде з курсом, соціальними гарантіями держави та продуктовим кошиком?
➡️ Як не дивно, але буде краще ніж у 2022 році:
Макроекономічну стабільність гарантовано забезпечує вже наявна підтримка партнерів: 16 млрд $ від США, 16 млрд € пільгового кредиту від ЄС, нові програми від МВФ, кредитні гарантії від Японії на 1.5млрд$ та гарантії від Канади, Великої Британії. Цих грошей вистачає на 2023 рік, але потім наступить 2024...
Українська економіка адаптувалась до війни, частково перенесла та відновила виробництво.
⏩ Від початку війни основний експортний дохід дає сільське господарство. У 2023 році воно має вирівняти (у валютному виражені) свої втрати за 2022 рік: високою ціною та попитом на продукцію, частковим відновленням посівів, збільшенням експортної спроможності річкового перевезення, потенційним зниженням врожайності у світових конкурентів (не гарантовано).
➡️ У цифрах: у 2022 році Україна експортувала майже у два рази менше агропродукції (33.8 млн тонн зернових та олійних) ніж у рекордному 2021/22, коли експортували 61,52 млн тонн. Падіння експорту 44%. Але якщо порівнювати не в перевезених тоннах, а в отриманих грошах (валюті), то падіння у 2022 до 2021 склало лише 16%. Фізичне скорочення експорту компенсувалось високими цінами на продукцію. А за деякими показниками у стані блокади та війни ми змогли наростити й фізичний експорт: соя +86%, ріпак +17%, кукурудза +1%, м'ясо птиці — 10% в об'ємі, але +19% у грошах.
На жаль, сильно вниз тягне експорт пшениці — мінус 44, 7% та металургійної продукції в середньому мінус 60-70%.
➡️ Резюмую. В експортному плані 2023 рік має бути кращим за 2022 за рахунок стабілізації. Єдине, що може порушити прогноз це розширення території бойових дій.
⏩ Який висновок?
Український уряд має достатній ресурс для виконання соціальних гарантій та підтримки макроекономічної стабільності. Розмови про різке падіння гривні та велику інфляцію (говорю тільки за 2023 рік) це спекуляції окремих зацікавлених осіб.
Висновок. Якщо опиратись на загальний макроекономічний підхід, то у 2023 році всі соціальні гарантії держава в змозі виконати, гривня буде плавати, але підстав для різкої девальвації не має.
❗️ АЛЕ: Будь-який прогноз буде змінюватись в залежності від ситуації на фронті, бо це головна змінна.
Донат на ЗСУ — це найбільш вигідна інвестиція