Україна дала шанс США закрити зовнішньополітичні гештальти
Україна отримає безпрецедентну допомогу від США за яку ми повинні й маємо бути вдячні, АЛЕ між вдячною та безхребетною дипломатією дуже тонка межа. Лише безмежна вдячність це інструмент слабкої міжнародної політики, коли ти цілковито розраховуєш на добру волю іншої сторони, а ось вдячність з апелюванням до користі, яку отримає інша сторона – це вже рівень партнерської дипломатії
➡️ Тож сьогодні поговоримо саме про користь, яку дає Україна для США на зовнішньополітичній арені, окрім традиційних аргументів нашої дипломатії про захист цінностей та попередження світової війни
⏩ 6-го березня опитування Gallup продемонструвало кого американці вважають ворогом держави. Дослідження цікаве, кину його у коментарі. Нам цікаві не відсотки, а перелік ворогів, що не змінюється десятиліття: Китай, росія, іран, північна корея
Якби американці менше дивились Такера, Трампа та Грін та більше цікавились зовнішньополітичними інтересами своєї країни, то побачили б як США розв'язує зовнішньополітичні проблеми, які не могла вирішити роками
Зовнішня політика США будується на раціоналістичному підході, який визнає війну як радикальний метод вирішення конфлікту на відміну від Європи, де домінує ідеалістичний підхід та культ дипломатії у геополітиці. США ніколи не відкидають війну як метод ведення політики, а «велика війна» розглядається не через призму її ймовірності, а через призму часу з головним питанням «коли?». Тому американські атлантисти й будували геополітичні теорії «демократичного поясу стримування» для обмеження ворогів та «експорту демократії» для розширення впливу
⏩ Демократичний пояс стримування містив в собі: НАТО для срср (росії); Японія, Південна Корея, Тайвань та Філіппіни для Китаю; Ізраїль для ірану. Але з розпадом срср та втратою США шансу закріпити гегемонію, світ почав перетворюватись на полі полярний з різними центрами впливу. Світ у якому США поступово втрачали своє місце, бо всі їх зовнішньополітичні концепти розроблялись на основі факту беззаперечного лідерства, або біполярної моделі впливів
➡️ Тож і з 2000-их років і донині США мало низку зовнішньополітичних «гештальтів»:
➡️ НАТО з військово-політичного союзу перетворювалось на політичний клуб обраних: країни-члени не виконували свої фінансові (2% ВВП на армію) та військові зобов’язання (кількість та стан армії) перед Альянсом
➡️ Ключові союзники США в Тихому океані Японія та Південна Корея мали історичні протиріччя, які шкодили спільним діям
➡️ Відносини між Ізраїлем та арабським світом погіршувались, що унеможливлювало для США нормалізацію партнерства з арабським світом (Саудівська Аравія) для протидії ірану
Війна в Україні, а точніше те, що війна не закінчилась за «три дні» дала дипломатії США ключовий козир для повернення свого лідерства — цілком осяжний страх великої війни, який змусив інших орієнтуватись на політику найбільш прийнятного центру впливу
➡️ Що тепер мають США:
⏩ Майже всі країни НАТО та військові союзники збільшують фінансування армії, деякі у два рази
⏩ Тривалість війни змусила московію задовольняти військові та ядерні забаганки ірану, що своєю чергою напружило та змусило Ізраїль та Саудівську Аравію шукати консенсус для стримування ірану. США отримало привід дотиснути ЄС для нових санкцій стосовно ірану та нормалізувати відносини у трикутнику Ізраїль, США та СА
⏩ Опір України дав час виявити та вималювати цілком дієву «вісь зла» (московія, Китай, іран, північна корея), що змусило Японію та Південну Корею забути історичні протиріччя (вчора Японія та Південна Корея поставили крапку в імперському минулому Японії), збільшити військову співпрацю та об’єднати зусилля для стримування Китаю під егідою США
Тому, коли західні політики кажуть, що демократичний світ об'єднався для підтримки України, то правильно говорити це стійкість українців об’єднала демократичний світ під егідою США для своєї підтримки
Питання до американців, що важливіше танці з Трампом, Грін та Такером довкола «чистих чеків» чи повернення світового лідерства та «great America hours»?